На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Двадцять шоста річниця клубу „Подільські оденьки”
Виставка живопису Надії Іванисько
Літературна зустріч до Міжнародного дня рідної мови
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
18.07.2018 Зустріч з американською письменницею

Відбулася зустріч єврейської громади міста із письменницею і журналісткою зі США (Нью-Йорк) Рубін Блюменталь. Її прадід – Йосип Мінахем Мар’яновський – проживав у Барському районі і в кінці ХІХ століття виїхав до містечка Шаргород, а згодом, у 1920-ті,  він емігрував із дочкою (бабусею письменниці) до Румунії, а тоді – до Америки.

Відбулося душевне спілкування з гостею. Письменниця розповіла пов’язані з перебуванням в Україні спогади про свою родину. Власне, тому й вирішила поїхати туди, звідки її предки: до Бару, Шаргорода, Кривого Рогу. Робін Блюменталь якраз пише книгу про свою родину (робоча назва – „Останній штетл” [єврейське містечко], тож зібраний в Україні матеріал дуже допоможе у цій творчій справі.

„Як жилося у Шаргороді? Ніколи багато про це не розповідалось. Відомо, що родичі жили в маленькому будинку із земляною підлогою. Бабуся жила з доньками і двома старшими братами. Ховалась від козаків, які шукали молодих дівчат (1920-ті роки). Були очевидцями, як козаки вирізали все весілля біля синагоги – земля довкола стікала кров’ю. Єврейські погроми у Шаргороді спонукали родину втекти звідти до Румунії. Там мій дідусь, родом з Кривого Рогу, продавав фрукти у магазині, а бабуся працювала швачкою”,– розповідає Рубін.

Рубін Блюменталь зростала в Америці, з 4-х років постійно жила з бабусею, називаючи її „мамою”. Вдома бабуся і матір спілкувалися на ідиш. Рубін вивчилася у коледжі, вийшла заміж. У 1967 році розпочала кар’єру журналіста. У сорок років до її рук потрапила книга автора Раба Джекенсона „У чому сенс життя”, прочитання якої принесло усвідомлення, що значить бути єврейкою. Вона відвідувала уроки автора й писала про нього книгу. Вивчала хасидську філософію, стала більш релігійною, „кошерною”.

Велике зацікавлення під час спілкування письменниця виявила до теми життя Барської єврейської громади, яка сьогодні налічує 4 десятки осіб (у 1913 році було біля 9 тисяч – 51 % населення міста, коли у Барі було 11 молитовних будинків і дві синагоги, приміщення яких не збереглись). Обговорювалась п’ятсотлітня історія єврейського населення Барського краю: перші єврейські купці з’явилися у період надання місту Бар статусу магдебурзького права разом з поляками у 1538-39 роках. З болем згадувалися злочини фашистських окупантів під час Другої світової війни, коли розстріляно біля 5 тисяч осіб єврейської національності (1942 р.), які перебували у гетто. Після 1991 року єврейське населення міста почало масово виїздити на історичну Батьківщину свого народу – Ізраїль.

У Барській районній бібліотеці письменниця ознайомилась із зібраною у США В’ячеславом Партикевичем бібліотекою української книги, пересланою з Чикаго до Бару на батьківщину емігранта. Натомість з собою Рубін Блюменталь привезе до Нью-Йорка подаровані путівник про місто Бар та сувенір з його символікою.

 

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(261)