На відзначення 153-ї річниці від народження геніального письменника-земляка у районній бібліотеці відбулась літературна субота Михайла Коцюбинського. Барчани мають змогу споглядати історичні будівлі, в яких свого часу проживав, навчався Сонцепоклонник – вони збереглися і є свідками дитинства майбутнього гранослова. У леті уяви бачимо, як малий Михайлик біжить стежиною до фортеці, захоплюється співом лірника Купріяна, проштовхується крізь велелюддя на ринковій та прихрамових площах, щоб не спізнитися на навчання... Барчани гордяться тим, що їх подільське містечко здійснило свій благотворний вплив на формування світогляду митця слова, чия майстерність як новеліста сягнула світового визнання.

Ведуча літературної суботи, завідувачка відділу обслуговування бібліотеки Лілія Місінкевич розповіла про те, як Михайло Коцюбинський любив збирати культурних діячів, літераторів, художників для обговорення нових подій культурно-мистецького життя. Очевидно, звідси й походить ідея заснування літературних субот Коцюбинського, на яких для творчого спілкування могли б збиратися представники  інтелігенції та шанувальники творчості письменника.  

Після оповіді біографічних відомостей (цікаво, що рід Коцюбинських має давнє шляхетне походження – з українських бояр) та перегляду галереї світлин сім'ї письменника краєзнавець Микола Йолтуховський запропонував увазі товариства ознайомитись з фотокопією видання автора Миколи Хращевського «Михайло Коцюбинський під час свого навчання в Бару» (Вінниця, 1929) та розповів про чернігівський період життя художника слова, коли він закохується в Олександру Аплаксіну, свою колегу по статистичному бюро. Збереглися понад 300 листів романтичного змісту, що побачили світ окремим виданням вже у наш час. Свої послання один для одного закохані ховали у дуплі старого дуба на березі річки. Разом з тим письменник зберіг шлюб з дружиною Вірою Дейшою, з якою виховав четверо дітей. На превеликий жаль, доля їхня склалась трагічно в умовах тотальних більшовицьких репресій. Так, сина письменника, Юрія Михайловича, не захистив аторитет славетного батька, і в 1935 р. його ув’язнено і розстріляно.  

Викладач філології Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського Ганна Дяченко поділилась враженнями про щорічні відвідини у вересні і травні студентами з поетичним хистом літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського у Вінниці. Там збирається обласне літературно-мистецьке об'єднання імені Василя Стуса, яке очолює письменник Василь Кобець. Авторка презентувала написану під вливом однієї з таких творчих зустрічей поезію «На садибі Сонцелюба», в якій є такі рядки: «Яблука із саду Коцюбинського пахнуть ароматом на весь світ». 

Багата душа Михайла Коцюбинського завжди тягнулася до краси. Він купався у фольклорному багатстві свого народу, дуже любив українські пісні. Учитель Матейківської школи Богдан Глова виконав народну пісню «Ой у лузі», яку вважають улюбленою піснею Коцюбинського. Співак завітав до Храму Книги разом з дружиною Надією та сином Олексієм, давши приклад взірцевої, духовно багатої,  прилученої до цінностей культурних надбань родини з нашого краю. Пісенну естафету перейняв учитель Митківської школи Віталій Борсолюк, який зворушливо-проникливо виконав народні пісні з репертуару тріо Мареничів під супровід гри на гітарі.

Учасники літературного свята вслухалися у чар поезій Людмили Мартишевої, Олени Крикливої, Лариси Нечитовської, Михайла Деркача, Ірини Меснянкіної. Ірина Меснянкіна також представила виставку психологічних портретів зі своєї творчої майстерні. Студентка має у своєму доробку ілюстрації до творів Ліни Костенко та Павла Тичини, тож отримала побажання стати ілюстратором літературних творів. Таким чином, література, малярство й музика поєдналися на святі до дня народження Коцюбинського у єдиний ідейно-естетичний сплав. Відвідувачі бібліотеки щей  Мали можливість переглянути прикрашену соняшниками книжкову виставку «Осяяний сонцем» з наявним у бібліотечному фонді літературним спадком Сонцелюба.

Завершився захід згадкою про заслуженого вчителя України Бориса Михайловича Нетупського, якому і належить ідея заснування традиції проведення літературних субот Коцюбинського у м. Барі. На такі заходи Учитель завжди приходив з квітами та яблуками. На продовження цього звичаю учасники свята частувалися запашними яблуками «з саду Коцюбинського».