На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
«Бібліотека на колесах» провела захід зі вшанування співачки Аіди Ведищевої
Літературна субота Михайла Коцюбинського - 2017
Участь у науково-практичній конференції «Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього»
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
21.07.2017 Віртуальний творчий бенефіс поетеси і піснярки Лариси Рубальської

            Черговий захід «Бібліотеки на колесах» з Вінниці для єврейської громади нашого міста був приурочений творчій постаті письменниці, поетеси-пісняра і перекладача Лариси Рубальської (нар. 24.09.1945 р. в Москві у сім’ї Олексія (Айзіка) Давидовича, родом з України, і Олександри Яківни Рубальських).

Лариса Рубальська згадує: „Мой папа Алексей Давыдович Рубальский родом из села Вчерайшее Попельнянского района Житомирской области, так что корни у меня украинские. Он ушел на войну совсем молодым, а когда вернулся, узнал, что вся его большая и дружная семья – отец, мать, две родные сестры и множество двоюродных – были расстреляны. Уцелевшие односельчане рассказывали, что немцы вместе с убитыми бросали в яму раненых. Поэтому из братской могилы еще несколько дней слышались стоны, но местные жители боялись к ней подойти – немцы выставили вокруг оцепление. Одну из погибших там папиных сестер, которую вели к месту расстрела, приставив к спине штык, звали Лизой. И меня назвали в ее честь. Но поскольку давать имена трагически погибших родственников – плохая примета, ограничились тем, что назвали меня на букву «л». В общем, оставаться в родном селе после всего, что случилось, папа не мог и в результате оказался в Москве. Там он встретил маму, которую военные потери тоже не обошли стороной,– первая любовь, парень из ее двора, погиб в первый год войны. В общем, мои родители поженились, и уже осенью 45-го на свет появилась я”.

Рубальська закінчила Московський педагогічний інститут за спеціальністю викладача російської мови та літератури. Згодом отримала диплом перекладача японської мови. Чимало років працювала в якості референта-перекладача в московських представництвах японської телекомпанії NTV і газети «Асахи». З 1983 року розпочинає поетичну діяльність і на сьогодні є автором понад 600 поезій і текстів до багатьох пісень, що стали відомими, серед яких «Доченька» (А. Пугачова), «Виноват я, виноват» (Ф. Кіркоров), «Свет в твоем окне» (Алсу), «Безнадёга» (А. Добронравов), «Странная женщина» (М. Муромов), «Транзитный пассажир» (И. Аллегрова), «Напрасные слова» (А. Малинин) та ін. Випустила у світ 15 поетичних збірників. Продюсером Рубальської був її чоловік Давид Йосифович Розенблат, родом, як і її батько, з України.

Першу пісню Лариса Рубальська написала разом з Володимиром Мігулею – «Воспоминание», а виконувала її Валентина Толкунова. З 1984 року була неодноразовим лауреатом телеконкурсу «Пісня року». Пісні на слова Рубальської виконували А. Пугачова («Моя судьба», «Доченька», «Живи спокойно, страна»), Ф. Кіркоров («Виноват я, виноват», «Ночной бал»), М. Муромов («Странная женщина»), І. Аллєгрова («Транзитный пассажир», «Угонщица», «Сквозняки», «Ключи», «Тёмная лошадка»), Т. Овсієнко («Морозов»), Алсу («Свет в твоем окне»), Й. Кобзон («Синий конверт»), Я. Євдокімов («Эхо в ночи», «Зря говорят»), М. Боярський («Пойдём гулять в Сокольники»), М. Караченцов («Мы в садовников играли»). Лариса Рубальська співробітничає з композиторами Д. Тухмановим, О. Добронравовим, В. Добриніним, С. Березіним, А. Клевицьким, Е. Ханком, М. Мінковим та ін. Приймає участь у багатьох телепрограмах («Счастливый случай», «Тема», «Шоу-Досье», «Утренняя почта», «К барьеру»), веде активну концертну діятельність, бере участь у журі пісенних конкурсів, є лауреатом Національної премії громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської Академії бізнесу і підприємництва у 2005 р. З творчими виступами неодноразово приїздила до країн СНД, в Ізраїль та Україну.

Вашій увазі пропонуємо одну з поезій Лариси Рубальської:

 

                                                                 Богач 

Наша жизнь – сплетенье крахов и удач.

Как-то раз все деньги проиграл богач.

Всё богатство мигом по ветру пустил.

И своей любимой он сказал: – Прости!

 

Она ему сказала: – Милый мой, не плачь!

Пока любовь жива, ты всё равно богач.

Сколько на земле ни живи,

Ничего нет выше любви.

 

От её улыбки и от этих слов

Вдруг запели скрипки песню про любовь.

Что не в деньгах счастье, понял он тогда,

И таким счастливым не был никогда.

 

Но на этом месте кончилось кино.

Он с любимой вместе едет в казино.

И сказала мило девушка ему:

– Деньги – это сила, риск нам ни к чему.

 

Она ему сказала: – Ты их зря не трать,

Пока любовь жива, ну а без них – как знать?

Сколько на земле ни живи,

Не мешают деньги любви.

         

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(60)