На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Секційне засідання богословсько-педагогічного напрямку міжнародної конференції „Духовні скарбниці Поділля”
Патріотична година до Дня захисника Вітчизни та Дня українського козацтва
Візит викладачів Тульчинського училища культури по запозиченню досвіду проектної діяльності
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
14.06.2017 „Бібліотека на колесах” з м.Вінниці провела захід для Барської єврейської громади

          «Бібліотека на колесах» як один з проектів відродження та розвитку єврейської культури, задоволення інформаційних потреб її носіїїв провела у Барській районній бібліотеці масовий захід, приурочений творчій постаті Юрія Йосифовича (Юзефовича) Візбора (1934-1984) – радянського автора і виконавця пісень, кіноактора і кіносценариста, поета, прозаїка, драматурга, документаліста, художника. Візбор був одним з основоположників жанру авторської, студентської, туристичної пісні, засновником жанру «пісні-репортажу». Митець залишив по собі спадок у понад 300 пісень, півсотні пісень були покладені на музику.

Народився Ю. Візбор у Москві в сім’ї командира Червоної Армії, литовця Юзефа Візбораса, його мати – Марія Григорівна (дівоче прізвище Шевченко), була українкою. У 1937 році батька репресували (реабілітували посмертно у 1958-му).

Юрій Візбор 1955 р. закінчив Московський державний педінститут ім. Леніна (спеціальність „Російська мова і література”).  Інститут був одним з центрів нового жанру «самодіяльної», або авторської пісні. Візбор одразу став яскравим представником цього жанру. «Мадагаскар» і «Парень из Кентукки» швидко здобули популярність серед московського студентства.

Юрій Йосифович служив на території Кандалацької міськради Республіки Карелія (тепер Мурманська область). В армійський період написав першу пісню на власну музику «Синие горы» («Я помню тот край окрылённый»). Він на все життя полюбив Північ, куди повертався і по журналістським справам, і до друзів. Не полишала його і воєнна тема, тема подвигу. Візбор створював шедевр за шедевром – воістину народними стають пісні «Охотный ряд», «Домбайский вальс», «Спокойно, дружище», «Синий перекрёсток».

1962 року бере участь у створенні радіостанції „Юность”, розпочинає концертну діяльність. В 1963-му засновує звуковий журнал „Кругозор”, в якому працює до 1970 року. За завданням журналу об’їздив всю країну і став засновником жанру «пісні-репортажу». В цей час виходить у світ перший збірник оповідань Візбора «Ноль эмоций». 1971-й став першим активним роком у концертній діяльності Візбора: відбулось 30 його виступів по містах Союзу, а найактивнішим був 1976-й (70 концертів). В 1979 р. Московський клуб самодіяльної пісні подготував збірник Ю. Візбора. Його відрядження пов’язані зі значними проектами радянської доби: будівництвом КамАЗа і Братської ГЕС, розробкою покладів Якутії.

За сценарій і текст у документальному кіно «Доктор» Візбор отримує Гран-прі на Міжнародному фестивалі Червоного Хреста у Варні (1976). Знімався у фільмах „Июльский дождь”, „Возмездие”, „Красная палатка”, „Ты и я, „Семнадцать мгновений весны” (роль Бормана), Дневник директора школы”.

В останні роки життя Візбор продовжує активно працювати у телевізійному кіно, створювати пісні, у тому числі для телефільмів, виступає з концертами. Усе життя займався альпінізмом, брав участь в експедиціях на Кавказ, Памір, Гіссаро-Алай і Тянь-Шань; був інструктором з гірськолижного спорту. На 51-му році через підступну хворобу життя Юрія Візбора обривається. Похований на московському Кунцевському кладовищі.

В Осташківському районі Тверської області (Росія) щорічно проводиться фестиваль авторської пісні „Распахнутые ветра” імені Юрія Візбора, в Архангельській області у поселенні Кізема проводиться фестиваль авторської пісні, присвячений пам’яті Юрія Візбора, де він свого часу працював учителем. У Цейській ущелині РСО-Аланія з 2004 року проводиться фестиваль бардівської пісні «Цейский вальс» пам’яті Ю. Візбора – назва з’явилася на честь останньої пісні поета «Цейская». У китайському Тянь-Шані одна з гір названа Піком Візбора.

Після перегляду фільму «Юрий Визбор» (2005) з циклу «Как уходили кумиры» представник «Бібліотеки на колесах» Людмила Войтенко подарувала районній бібліотеці двотомник творів вінничанина Григорія Борисовича Шмулевича «Зов жизни и памяти», поінформувала присутніх про продовження проекту «Собираем осколки памяти» по збору і оприлюдненню документів (довоєнних, воєнних і післявоєнних) про трагічні долі євреїв, запропонувала присутнім для користування привезену з Вінниці літературу.

Бібліографія стосовно Юрія Візбора:

Визбор, Ю. Я сердце оставил в синих горах: стихи, песни, проза/ Юрий Визбор, сост. А. Я. Азаров.– М.: Физкультура и спорт, 1986, 1987, 1988, 1989.

Визбор, Ю. Когда все были вместе…: сборник/ Юрий Визбор, сост. Д. А. Сухарев.– М., 1989.

Визбор, Ю. Сочинения. Серия „Голоса. Век ХХ": в 2-х т./ Юрий Визбор, сост. Р. Шипов.– М.: Локид, 1999.– 560 с. (1 том), 640 с. (2 том).

Визбор, Ю. Не верь разлукам, старина: сборник: [к 70-летию со дня рождения]/ Юрий Визбор.– М.: Эксмо, 2004.

Визбор, Ю. Избранное: в двух кн.: Кн. первая: 1952-1974; Кн. вторая: 1975-1984/ Юрий Визбор, ил. Марата Кима.– М.: Локид премиум, 2010.

Визбор, Ю. «Надоело говорить и спорить»/ Юрий Визбор.– М.: Алгоритм, 2013.– 304 с.– (серия «Легенды авторской песни»).

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(69)