У читальному залі відбулася зустріч з нідерландським дослідником Голокосту Кором Роосом, що спільно з перекладачем Анною Лялюк презентував упорядковані ним видання «Рама» та «Рождëнные страдать?»:

[Рама: Свидетельства семнадцати евреев, выжывших в концлагере «Мëртвая Петля» в с. Печора/ Сост. Кор Роос, пер. Анны Лялюк.– Винница: Виндрук, 2017.– 112 с.: ил.],

[Рождëнные страдать?: Катастрофа в Украине 1941-1944 гг.: Помни слëзы и скитания Избранного Народа/ Сост. Кор Роос, пер. Ирины Черныш-Мюлдер, Юлии Илюхиной и Ирины Сулим-Карлир, фотограф Альберт Ян Тен Напель.– Винница: Глобус-Прес, 2011.– 204 с.: ил.].

Над виданнями, які вийшли російською, англійською мовами та на івриті, працювали редактори, перекладачі, фотографи-ілюстратори, представники різних християнських і єврейських організацій з трьох країн – України, Ізраїлю та Нідерландів. Головний редактор і упорядник видань Кор Роос дарував книги з власним автографом усім присутнім на заході та для фонду бібліотеки. За професією він не історик, не викладач, а консультант з податків, мешканець невеликого міста Ельборк у центрі „країни тюльпанів”.

Кор Роос представляє Фонд „Роза Пустыни” (Нідерланди). Це невеликий приватний фонд, заснування якого стало останньою волею однієї голландської леді. За її бажанням довірений Кору Роосу фонд має підтримувати євреїв, постраждалих у Другій світовій війні, допомагаючи тим, хто пережив Голокост. Фондом щомісячно надається матеріальна допомога євреям в Ізраїлі, а також підтримуються спеціальні проекти, такі як публікація презентованих книг. Фонд працює в Нацереті, Ієрусалимі, Акко, Араді, його представники систематично навідують престарілих нужденних людей. Метою діяльності є персоналізація історії і передача її відомостей наступним поколінням. Серед молоді пам'ять про трагедію Голокосту зникає, тому важливо доносити свідчення до нової генерації. Особливо важливою є потреба у відродженні такої пам'яті на території України. 

Під час свого виступу Кор звернув увагу на те, що нацистська людиноненависницька ідеологія призвела в окупованих країнах до брутальної антиєврейської політики. Нацисти будували „новий порядок”, для досягнення якого необхідно було подолати основного цивілізаційного ворога „арійства” – єврейство. З Нідерландів євреїв вивозили на знищення до Польщі, а в Україні в роки фашистської  окупації з цією метою було споруджено 180 таборів і 50 гетто. З розповіді Рооса присутні дізналися, як від перших місяців німецької агресії проти СРСР євреїв Бесарабії та Буковини етапували в табір с. Печера і м. Бершадь на Вінниччині, багато з яких загинули від холоду і голоду. Згадав оповідач і про факт масового знищення громадян єврейської національності у Вінниці. Багатьом з них, щоб вижити,  довелося втікати, переховуватись з допомогою українців, за що були відзначені званням „Праведник народів світу”. Свої видання Кор Роос присвятив спогадам про невідомі сторінки Голокосту, збереженню пам’яті про безвинно убитих євреїв та їх муки. У Нідерландах, Бельгії, Великобританії, Франції та навіть Німеччині не знають цих страшних історій, які відбувалися в Україні, тому є обов’язок розповідати про трагедію якомога більшому загалу людей. Україна стала жахливим полігоном фашистського конвеєру смерті. Голокост має своїми наслідками переслідування і вбивство 6 мільйонів євреїв нацистським режимом і його прихильниками. Загальна кількість загиблих українських євреїв відображається цифрою 1,8 мільйонів осіб. У цілому Україна втратила близько 70 відсотків довоєнного єврейського населення.

Під час масового заходу переглядали відеоролик, що розповідав про трагедію, демонструючи фото в’язнів, які пережили Голокост, а також кадри з художніх фільмів „Список Шіндлера” і „Бабин Яр”.

У книзі „Рама” в зібраних свідченнях людей, які вижили у концтаборі „Мертва петля” неподалік с. Печера Тульчинського району Вінницької області, розповідається про пережиті єврейськими в’язнями жахливі випробування і події. Вони на власні очі бачили убивства тисяч людей, серед них і свої сім’ї та родини. За приклад єврейських матерів, що віддали життя заради порятунку своїх дітей, слугує історія колишнього в’язня Тульчинського гетто Цілі Аронівни Краснер, присвячена пам’яті про її матір, яка у час Катастрофи врятувала життя своїх дітей у Тульчині на Вінниччині. 

На сторінках книги „Рождëнные страдать?” подано 33 історії очевидців часів Голокосту (упорядник зібрав 15 свідчень в Ізраїлі, 17 – в Україні, особисто зустрічаючись зі своїми героями), що відображають трагедію єврейського народу часів Другої світової війни. Це живі свідоцтва тих євреїв, яким пощастило вижити у Катастрофі, дорогоцінний спадок спогадів про горе і біль нелюдських випробувань.   

Власні поетичні твори про Голокост декламували представник єврейської спільноти м. Бара, доктор сільськогосподарських наук Ілля Секулер, місцеві поетеси Олена Маніта і Лариса Нечитовська. Викладач історичних дисциплін Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського Юрій Маліновський відзначив, що продовжується робота по увіковічненню пам’яті загиблих у гетто єврейського населення, встановлено пам’ятні знаки на місцях масових захоронень, а на історичних наукових конференціях наводяться спогади євреїв, яким вдалося пережити Голокост. Директор районної бібліотеки Любов Кирилюк подякувала закордонному гостю за візит в Україну, цінні миті спілкування у бібліотеці та подаровані книги.