На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Як проходить у районній бібліотеці Всеукраїнський тиждень права
Виховна година-застереження до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом
Участь у Відкритій Міжнародній Конференції „Нові ідеї у розвитку громад”
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
15.03.2017 Культурницький захід „Бібліотеки на колесах” для єврейської спільноти міста

          За участі координатора «Бібліотеки на колесах» (Вінниця) Людмили Войтенко проведено черговий захід для єврейської етнічної спільноти м. Бара, присвячений вшануванню постаті письменника і перекладача Ісаака Еммануїловича Бабеля (1894-1940). Твори письменника сповнені  художньою силою й правдою, мудрістю, почуттям гумору і життєлюбством.

Народився талановитий діяч у заможній єврейській сім'ї в Одесі. Раннє дитинство провів у Миколаєві, де його батько перебував на службі у компанії Бірнбаума по торгівлі сільгоспмашинами. 1905 року з батьками Ісаак повертається до рідної Одеси, вивчає древньоєврейську мову та єврейські священні книги, вчиться грі на скрипці у відомого музиканта Петра Столярського, бере участь у театральній самодіяльності. 1911 року закінчує Одеське комерційне училище, 1916-го – економічний відділ Київського комерційного інституту.

Літературний дебют письменника відбувся у лютому 1913 року в київському журналі «Огни» публікацією оповідання «Старый Шлойме». 1916 р. у журналі Максима Горького «Летопись» друкуються російськомовні оповідання Бабеля «Элья Исаакович и  Маргарита Прокофьевна», «Мама, Римма и Алла», а у петроградському «Журнале журналов» виходять його замітки «Мои листки». Восени 1917 р. декілька місяців служив на румунському фронті Першої світової війни – його враження від участі у боях слугували матеріалом для створення циклу новел «На поле чести» (1920). У березні 1918 р. стає кореспондентом петроградської «Новой жизни», у 1920-му завідував редакційно-видавничим відділом Держвидаву України в Одесі. За рекомендацією журналіста Михайла Кольцова відправлений до Першої Кінної армії в якості військового кореспондента «Юг-РОСТа», побував на румунському, північному та польському фронтах. У середині і другій половині 1920-х років Бабель створив і опублікував більшу частину своїх творів, ставши одним з найпомітніших радянських письменників. Найвідомішими творами автора є цикли оповідань «Конармія» (було задумано 50 новел, опубліковано 37) і «Одеські оповідання» (вийшли окремим виданням 1931 р., крізь романтичну призму зображають життя єврейських злочинців початку ХХ ст.). У 1929 р. п'єсою «Закат» дебютував як драматург. Перу Бабеля належить і ряд кіносценаріїв: «Еврейское счастье» (1925), «Блуждающие звëзды» (1926), «Китайская мельница» (1928), «Лëтчики» (1935) та ін.

Крім власної творчості Бабель займався перекладами з французького та ідиш (Гі де Мопасан, Шолом-Алейхем, Давид Бергельсон, Менделе Сфорім). У 1926 р. був редактором першого радянського зібрання творів Шолом-Алейхема. У кінці 1920-х – початку 1930-х років Бабель часто бував за кордоном, деякий час жив у Франції. У 1935 р. – учасник Конгресу письменників на захист культури, що проходив у Парижі. Літом 1938-го президія Спілки письменників СРСР затверджує І. Бабеля членом редакційної ради Державного видавництва художньої літератури.

15 травня 1939 р. був заарештований на дачі в Передєлкіно за звинуваченням у приналежності до троцькістської терористичної організації та у шпигунстві на користь французької і австрійської розвідок. При арешті у письменника вилучено декілька тек рукописів, які безповоротно втрачені. 27 січня 1940 року розстріляний, того ж дня його тіло спалили у крематорії Донського монастиря. Свідчень про місце захоронення його праху немає. І тільки роком пізніше родичам повідомили, що Бабель помер, відбуваючи покарання у місцях позбавлення волі. Його книги вилучаються з бібліотек, твори не публікуються, ім'я викреслюється з публічного використання. Реабілітували письменника посмертно у 1954 році.    

Ісаак Бабель був двічі одруженим. Першою дружиною була дочка заможного київського промисловця Євгенія Гронфейн, шлюб з якою розпався з тієї причини, що письменник відмовився емігрувати з сім'єю до Франції. Дочка від цього шлюбу Наталія Бабель (1929-2005) активно популяризувала творчий спадок батька за кордоном. За її допомоги було опубліковане повне зібрання творів Бабеля англійською мовою. Другою дружиною письменника з 1934 року була Антоніна Пирожкова (1909-2010). У 1972 р. вона стала укладачем збірника спогадів і матеріалів «Исаак Бабель. Воспоминания современников», входила до Комісії з літературного спадку Бабеля.

Творчість І. Бабеля значний вплив здійснила на його послідовників – письменників Іллю Ільфа, Євгенія Петрова, Юрія Олешу, Едуарда Багрицького, Валентина Катаєва, Костянтина Паустовського, Михайла Свєтлова. Книги єврейського письменника перекладені багатьма мовами світу. 2011 року в     Одесі, де він народився, на розі вулиць Рішельєвської та Жуковського, йому поставлено пам'ятник.

Після перегляду фільму про Ісаака Бабеля відвідувачам «Бібліотеки на колесах» презентували книгу ізраїльського російськомовного письменника і журналіста Петра Люкімсона (нар. 1963 р. в Прилуках) – «На кухне моей бабушки: еврейская поварëнная книга». Книга ця про те, як готувати добре знані страви єврейської кухні, чимало з яких автор пригадує з дитинства, коли мав чотирьох бабусь. Чого варті тільки народні назви страв: форшмак, есік-флейш, фалафель, шакшука, кіхелех і земелех, креплах, хументаші, алівенць, флуден, хала, цімес, маца…Читач дізнається, що значить поняття «кошерна їжа».

Разом з тим, видання сповнене сторінками єврейської історії, традицій і літератури, так чи інакше пов'язаних з цими стравами. Захоплююча, прекрасно ілюстрована світлинами і репродукціями живопису, книга претендує не лише на роль обов'язкового атрибуту  єврейського помешкання, а й бути цінною для читання охочим навчитися готувати гарні страви, пізнаючи унікальну культуру єврейського народу. Книга написана про євреїв, але призначена для всіх. З цікавістю можна пізнати традиції і звичаї свят Роче ха-шана, Песах, Ханукі, Пурим, Шавуот, Суккот, Йом-Кіпур, Сімхат-Тора, Ту бі-Шват (Новий рік дерев і плодів Землі Ізраїлю)…  

Зустріч у бібліотеці представників барської єврейської громади завершилась цікавим анонсом. У кінці березня очікується приїзд до Бару єврейського дослідника з Нідерландів, що презентуватиме  свою книгу про Голокост «Рождëнный страдать». Ще одна його книга – дослідження про Печорський табір. Автор спілкується англійською, його супроводжуватиме перекладач.   

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(182)