У Польському домі в м. Барі та районній бібліотеці 17-18 лютого за участі Барського міського голови Артура Цицюрського та посадових осіб міської ради відбулися тренінги для ініціативних репрезентативних груп з числа чиновників, представників громадських організацій, учнівства та студентства, працівників галузі освіти і культури, приватних підприємців. Тренінги проводили Ірина Френкель – радник Міністра культури України, координатор сектору „Культура” Проектного офісу секторної децентралізації Проекту EDGE, куратор реформи у Вінницькій області, Сітлана Ходакова – експерт з питань проектного менеджменту задля розвитку громад (Вінниця), Влодко Зотов – міський планувальник, урбаніст, розробник публічних просторів (пабліків) у міському середовищі.
Розпочиналися такі зустрічі з представлення презентації „Культурна трансформація невеликого українського міста”. На переконання тренерів, запорукою успіху у справі таких перетворень можуть бути:
- готовність прийняття інтелектуальних ризиків;
- розгляд проблеми з несподіваного ракурсу;
- зацікавлення щодо експериментів;
- здатність до рефлексії;
- вміння оперувати сценаріями майбутнього;
- створення несподіваних комбінацій.
У групах працювали над розробленням дорожньої карти культурно-економічного розвитку новоутвореного ОТГ і, зокрема, міста Бара. Прикладами дієвих втілень таких дорожніх карт є „План Z” (cтратегія культурного розвитку м. Жмеринки, що експериментально втілюється останні два роки за підтримки німецького партнера Goethe-Institut), плани культурного розвитку міст Козятина Вінницької області і Гадяча Полтавської області, села Петриківки Дніпропетровської області, де реалізовуються пілотні проекти в рамках реформи децентралізації в галузі культури. Надихали на роботу своїми практичними результатами туристично привабливі європейські містечка зі сформованими за партиципаторним (з участю громадськості) принципом бюджетами. Міста ці можуть похизуватися креативними просторами, перетворенням головних вулиць у пішохідні з мистецькими кварталами, розвитком транспортних перевезень та готельного бізнесу. Так, містечко Рейзберг з 8-тисячним населенням приймає за рік біля 500 тисяч жителів. Там проводяться фестивалі, діють екстрим-парки, презентативні алеї, кампуси, місця для реалізації комунікативних можливостей людей. Міський комфорт там визначається ще й тим, що знаходиться між будівлями, наприклад, великими острівними лавами з розетками, на яких можна лежати і користуватись вай-фаєм, сталою архітектурою, яка твориться на віки, для онуків. Тим часом у нас традиція пабліків у радянські часи відійшла, а наявна інфраструктура міста постіндустріального суспільства (яким є наше містечко Бар) не відповідає вимогам часу.
Втіленням успішної ідеї є приклад Вінниці як міста фонтанів – головно завдяки набережній „Roshen”. Останнім часом за рік Вінницю відвідують біля 800 тисяч туристів. Готельний бізнес у місті розвинувся у порівнянні з 2009 роком за показником койко-місць на 600 %, активізувалось використання культурного продукту – у 3 рази збільшився дохід музеїв завдяки розширенню їх мережі та відкриттю приватних музеїв. Якщо відвідувачів Національного музею-садиби М. І. Пирогова упродовж року було 2 мільйони, то стало 6. Започатковано проведення мистецьких вихідних з майстер-класами на 22-х майданчиках міста із залученням громадських організацій. Що стосується м. Бара, то для нього характерними є високий рівень розвитку спортивного життя, розмаїття культурних подій, проведення Дня автомобіліста і дорожника за ініціативи Барського коледжу транспорту і будівництва НТУ.
А тим часом вже розроблено Концепцію децентралізації в культурі. У стані розробки моделі „Центрів розвитку громади” з освітньо-культурним функціоналом – бібліотеками, клубними установами, художніми школами, ІТ-просторами, багатофункціональними залами. Планується заснування „Освітньої Академії” для перепідготовки топ-менеджерів закладів базового рівня та молоді, що має прагнення і творчий потенціал працювати в креативній сфері у громадах. Як засвідчила Ірина Френкель, „уся культура Європи перебуває майже на госпрозрахунку. Максимально можлива дотація – до 50 % від потреби. Музичні школи, наприклад, фінансуються з бюджету на 30 %. Там налагоджений менеджмент, розвинута система залучення позабюджетних коштів, тому такий рівень фінансування ніколо не лякає. У західній культурі дуже багато волонтерства, яке у нас тільки починає розвиватися. Культура в Україні, образно кажучи, звикла стояти з простягнутою рукою, але ми мусимо змінюватись, щоб вижити”.
|