На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Діяльність ГО "Світ інформації"
Арт-терапевтична зустріч «Я обираю це для себе у своє життя»
Заняття-екскурсія від Тетяни Рудик
Фандрейзинговий захід в с.Іванівці
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
09.11.2016 Як відзначали День української писемності та мови

            Схоже, що в День української писемності та мови Барська районна бібліотека стала наче справжньою меккою для палких шанувальників мистецтва слова. У читальну залу на літературний вернісаж „Кохані звуки, рідне слово – моя сердечна, українська мова” завітали і зовсім, і не зовсім юні, і більш поважного віку поети, письменники й залюблені у чтиво відвідувачі книгозбірні. Ведуча масового заходу Лілія Місінкевич звернула увагу присутніх на вислів культурного діяча Івана Огієнка, що потверджує:  „Мова – це наша національна ознака, в мові наша культура, сутність нашої свідомості. Вона – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб”. Шліфували українське слово крізь призму свого індивідуалізму Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Олена Теліга, Ліна Костенко, а з ними – цілі плеяди майстрів художнього слова різних століть, етнографічних земель і літературних течій. Їхні твори, книги стали духовно-естетичними ріками, які напувають людський Всесвіт мудрості й краси. 

Разóм із днем української писемності святкується і День вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – письменника, ченця Києво-Печерського монастиря (роки життя 1056-1114). Учасники заходу переглянули фільм про автора-упорядника давньоруського літопису „Повість минулих літ”, полум’яного патріота, який переконував, що історія київської держави є невід’ємною частиною історії світової цивілізації.

Перлинки літературної творчості звучали у цей день в авторському виконанні Олени Крикливої (поезії „Синє танго”, „Осінь”), Лариси Нечитовської (поетичні рядки про співучу мову, Україну, край подільський, край квітучий, що „квітне, як зоря яскрава”, гумореска Павла Глазового „Не та мова”), Євгени Панченко, яка звернулася до творчості Ліни Костенко, зокрема поезії „Сенс життя” з моральним постулатом не зупинятися на досягнутому й дарувати своє серце людям та до „Легенди про трьох сестер” Станіслава Тельнюка про героїчну Україну, яку не здолати завойовникам. По-особливому цікавим був виступ відомого в Україні прозаїка та гумориста, члена НСПУ Олександра Стусенка. Наш талановитий земляк (барчанин) свого часу був дипломантом трьох Всеукраїнських конкурсів юнацької творчості, закінчив відділення літературної творчості Інституту філології Національного університету ім. Т. Г. Шевченка і вступив до аспірантури цього закладу. Виступає у пресі як поет, прозаїк та критик. Мобілізований до війська, таки знайшов можливість поспілкуватися зі спраглими до його творчих здобутків жителями рідного міста. Сашко переконаний в тому, що добро в реаліях сучасних подій в Україні повинно бути не те що з кулаками, а з кулеметом. У нових поезіях, в яких „ще чорнило не висхло”, порушується складна тема Майдану („Батьки і матері”) і війни на сході України („Вже друга осінь на війні”). Стрілянина, життя і смерть, моральний обов’язок взяти відповідальність на себе за краще майбутнє своєї країни, песимістична пересторога-побоювання воїнів щодо невдячності співвітчизників („з хрестів давно забутих зітруться наші імена”),– ось така творча парадигма творів Стусенка.  

Викладач філологічних дисциплін Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського, керівник студентської літературної студії „Обрій”, поетеса Ганна Дяченко виступила з експрес-презентацією власних поетичних збірок „О слово, що без тебе я”, „Барвінкове перевесло”, „Завересніло”, „Я словом дорожу”, „Серед портретів і світлин” і останньої за ліком „Сімнадцяте жовтня”. Переконана, що чистоту слова рідної й святої мови треба виборювати, відточувати й огранювати його, слова, красу. Навчала словом дорожити, як безкоштовним скарбом: „Воно моє життя і гордість неосяжна, грайливе й дивовижно чисте”. Студентка коледжу Юлія Щебетюк декламувала твір Ліни Костенко „Щось на зразок балади, як вийшли букви з-під моєї влади”, а Катерина Шляхитнюк дебютувала інтимною лірикою. Ще одна вихованиця Ганни Дяченко Діана Нікіфорук, яка нині працює на редакторській ниві і має відношення до міжнародної громадської організації „Наша спадщина”, поділилась віршем-присвятою Ліні Костенко та  зразками лірики й малої прози – есеями „Величність” та „Супергерої не запізнюються”.

Особливу радість до атмосфери свята додав музичний подарунок від дев’ятикласниць загальноосвітньої школи №1 м. Бара Діани Стець, Дарії Винокурової, Євгенії Горобець – пісня про сонцесяйну, променисту, життєдайну й чисту батьківську мову. Музичний керівник цього тріо Віктор Предан згадав про вислів Степана Бандери, що обираючи між мовою-свободою-хлібом не мову, а хліб, обов’язково залишишся без усього цього (і без хліба), про заклик Максима Рильського „як парость виноградної лози плекайте мову”, аби вона була чистіша від сльози.

Таїсія Лясковська прем’єрувала упорядковане нею видання „Релігійні роздуми у трьох серцях” (Бар, 2016) вибраних творів знаних вінницьких поетів Ніни Гнатюк, Ганни Чубач, Леоніда Пастушини, в яких звучить заклик іти до храму лікувати душу та уникати знеславлення брудом рідної мови.

Згадаємо і про участь у написанні радіодиктанту національної єдності (текст „Україна на зламі тисячоліть”) колективу працівників районної бібліотеки, студенства й учнівства, і про книжкову виставку „Слово – просто в серце!” у читальній залі, що закликáла люд розвивати свої мовленнєві пізнання черпанням багатства літературної творчості. І як у цьому контексті не згадати вислів мислителя Вольтера про те, що кожну з європейських мов можна вивчити за рік чи кілька, а рідну мову треба вчити все життя, та й цього буде замало.

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(1871)