Відкриття виставки краєзнавчих світлин відбулося в Барському районному історичному музеї за участі представників місцевої влади, почесних громадян міста, краєзнавців, науковців та активної громадськості. Неординарна подія в культурному житті міста стала можливою завдяки реалізації проекту районної бібліотеки для дітей „Фотоісторія рідного міста” у співпраці з молодіжною спільнотою „Актив. Бар”. Світлини з сімейних альбомів та архівів барчан (Зої Ходи, Олени Сенцової, Євгена Меснянкіна, Миколи Йолтуховського та ін.) експонувалися за хронологічно-тематичним групуванням по всій розлогій території музею. Адмініструє проект бібліотекар Сергій Мірчук, який поділився тим, як саме виникла ідея зібрати значний масив старих фото із зовнішнім виглядом вулиць, будинків, архітектурних об’єктів. Залучалося широке коло барчан, велися пошуки світлин на відповідних веб-ресурсах, наносилися візити до шкіл з патріотично-виховною метою. Професійний фотограф Тарас Щерба оцифровував світлини, надаючи їм якіснішого зображення, а друк фото проводився за рахунок наданого гранту від програми „Активні громадяни” Британської Ради в Україні. Також на основі експонованих фото готується видання ілюстрованого путівника українською та англійською мовами (вже є сигнальний примірник).

Захід презентації виставки розпочався гімном міста Бара на слова місцевого поета і музиканта Віктора В’ялиха і супроводжувався проектуванням світлин на великий екран, де почергово з’являлися архітектурні образи Успенської церкви, монастиря сестер-бенедиктинок, колишньої Ринкової площі, залишків Барської фортеці та будинку, в якому колись проживав Михайло Коцюбинський. Після вітального слова директора музею Наталі Коваль та завідувачки районною бібліотекою для дітей Людмили Мірчук виступили ціла плеяда знакових постатей нашого краю.

Журналіст, фотограф і художник Павло Тимошенко відзначив, що є достатньо книг про історію Барського краю, а ось фотоматеріалів не так вже й багато. У вирі часу кілька століть Бар належав Польщі, тоді Російській імперії, місто заселяли євреї. З жалем згадував про руйнування польського і єврейського старих кладовищ з багатьма цікавими скульптурними витворами і склепами. Не збереглося вигляду синагоги, навіть точне місце її розташування у нашому місті встановити не вдалося. Народжуються нові покоління, які хочуть зберегти історичну спадщину, тоді як радянська влада не була зацікавлена у збереженні надбань місцевої культури. Прикладом того може слугувати плачевна доля будинку Коцюбинського та спаленого пожежею краєзнавчого музею, коли він розміщувався в будівлі, де тепер є греко-католицька церква.

Барський міський голова Артур Цицюрський поділився своїми спогадами з дитинства, що проходило поміж старих будівель. Спогади і є нашою пам’яттю, повагою до минулого, поштовхом до намірів у нових діяннях.

Краєзнавець Микола Йолтуховський звернув увагу на постать графіка Наполеона Орди, що народився 1807 р. на території Білорусі. Художник залишив по собі літографії з Баром, зокрема і зображення мурів Барського замку, адже 1872 року відвідував наше місто. Всього Н. Орда створив 1150 літографій з виглядом населених пунктів, з них 84 об’єктів території України (Поділля, Київщина). В Україні 2011 р. видано альбом цих зображень давньої вітчизняної архітектури. Згадав Микола Павлович і про листівки 1910 р. з архівів покійної барчанки Ірини Краузе, що дуже допомогли у справі дослідження і збереження історії краю, і продемонстрував раритетне фото Барської пожежної команди 1905 року. Додамо, що гарна підбірка краєзнавчих матеріалів є в читальному залі районної бібліотеки.

Почесний громадин м. Бар, журналіст і фотограф Євген Меснянкін був сповнений гордості за те, що старовинне місто має майбутнє, якщо ініціаторами такої гарної справи є молодь. Історія знаходить своє відображення в світлинах, тож висловив ідею запросити усіх фотографів району і створити Гільдію барських фотографів, яку міг би очолити керівник проекту Сергій Мірчук. Режисер миті анонсував тему наступних своїх авторських фотовиставок – „Православна святиня Барська” і „Мотиви старовинного Бару”. Перша представлятиме образи з церковного життя краян, інша – художні фото людей, вулиць і краєвидів міста.

Очільник районного радіомовлення Сергій Навроцький провів історичний екскурс, згадавши тих, хто стояв біля першоджерел краєзнавства і музейної справи від 50-х років минулого століття і досьогодні:  Олександру Базелєєву, Галину Волкову, Івана Барладина, Григорія Чорного, Олександра Старкова, Бориса Любуню, Миколу Йолтуховського, Івана Гулеватого, Арона Гонтмахера, Олександра Федика, Миколу Комісарчука, Олексія Бакальця, Антоніну Сторожук. Перший краєзнавчий музей розпочав роботу в 1967 р. у будинку Коцюбинського, потім він емігрував до інших будівель. Є чим зустріти відвідувачів музеям у навчальних закладах району – в школах м. Бар, сіл Митки, Войнашівка, Верхівка, смт. Копайгород, у гуманітарно-педагогічному коледжі, коледжі транспорту і будівництва. Краєзнавець закликав приносити експонати старожитностей до історичного музею. Сергій Петрович і сам обіцяв передати музею гарматне ядро, знайдене неподалік фортеці, та довідку УНР, видану свого часу одному з вояків нашого краю. Також поділився враженнями про велелюдну презентацію 4 червня цього року краєзнавчої книги Сергія Сай-Боднара „КАРИШКІВ: я твій колосок” про історію цього села Барського району.

Начальник відділу культури РДА Людмила Побережна переконана у тому, що залишена у фотографіях пам’ять дозволяє провести паралелі, як жили наші предки та як розвивалось рідне місто. Від споглядання старих фото серця наповнюються любов’ю і теплом до рідного краю. У планах – організація відвідин виставки територіальними громадами району.

Любов Кирилюк, директор районної бібліотеки, ділилась досвідом проведення заходів по вшануванню визначних особистостей краю в рамках краєзнавчої ініціативи „Жива бібліотека”. Час замулює на своєму шляху сліди минулого. З сумом згадувала про ще повні людей єврейські квартали та півсотню майстерно виліплених експонатів у квартирі скульпторки Віри Бичкової. На жаль, не було тоді з собою фотоапарату, яким можна все це зафіксувати, тож висловила вдячність фотографам за збережене, примножене і зібране. Слова вдячності адресувалися і партнерській владі, і особисто організаторові виставки Сергію Мірчуку, який продовжив традицію участі бібліотеки у проектній діяльності, наразі реалізовує 2 проекти, проводить історико-краєзнавчі екскурсії містом для дітей, готує видання, проводить фасилітаторську роботу – тренінги з активною молоддю. Під час свого виступу Любов Олексіївна звернулася до присутнього на виставці волонтера Корпусу Миру США в Україні Дейна Стівса, який нещодавно приїхав до Бару, щоб допомагати нам своїми знаннями та новими ідеями.

Науковець Олексій Бакалець запросив присутніх на IV Міжнародну науково-практичну конференцію «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку» до 615-ї річниці з часу першої згадки про наше місто, 476-ї річниці з часу надання місту Бар магдебурзького права та 150-річчя з дня народження М. С. Грушевського, що відбудеться 9-10 вересня цього року у переддень святкування дня міста Бара.

Голова райдержадміністрації Володимир Саволюк готовий підтримувати молодь, що генерує прекрасні ідеї. Громадські об'єднання спільно з владою ефективно формують нові підходи до організації дієвих змін, покращують культурну привабливість міста, яка і полягає у поєднані історичної цінності та сучасного вияву. Володимир Васильович анонсував проект «1000 книг», куди можна звертатися для видання книжок про наші населені пункти.

Голова райради Михайло Піддубний переконаний: щоб розуміти сьогодення, слід берегти скарб минулого. Бар – своєрідне місто, компактне, історичне. Заходи  краєзнавчого штибу відбуваються все частіше. Як бачимо з фотографій виставки, чимало будівель під впливом часу вже змінили свій вигляд, були перебудовані, на фото є пам'ятники, яких уже не існує. Така багата фотогалерея стає не тільки нашим надбанням, а й для поколінь прийдешніх.

Інформуємо, що виставка „Фотоісторія рідного міста” діятиме до 20 липня, а з початку нового навчального року у вересні знову буде розгорнута, щоб її відвідувати мали змогу учні та студентська молодь.