Працівники районної бібліотеки Володимир Медведєв та Юлія Котик взяли участь у роботі пленарного засідання ХІІІ Міжнародної конференції „Концептуальні проблеми модернізації сучасної системи освіти на засадах формування духовно-патріотичних цінностей студентської молоді”, яка відбулася 17-19 березня на базі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського.
Організаторами конференції виступили
- Інститут модернізації змісту освіти МОН України,
- Інститут проблем виховання НАПН України,
- Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки,
- Житомирський державний педагогічний університет імені І. Франка,
- Сумський державний педагогічний університет імені А. Макаренка,
- КВНЗ „Вінницька академія неперервної освіти”,
- Інститут розвитку освітніх технологій (Росія),
- Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені М. Грушевського.
В ході її заходів велося обговорення за такими напрямами:
► Інноваційні підходи до підвищення якості підготовки фахівця в контексті глобалізаційних освітніх процесів;
► Професійна компетентність майбутніх фахівців як основний пріоритет розв’язання проблем навчання та виховання в системі вищої освіти;
► Інноваційні підходи до організації набуття знань студентами у системі професійно-мистецької освіти;
► Технології формування духовно-моральних та національно-патріотичних цінностей студентської молоді в контексті світових тенденцій;
► Соціально-педагогічна підтримка та психолого-педагогічна робота зі студентами з особливими потребами;
► Взаємодія держави і Церкви у вирішенні проблем духовно-патріотичного та морального виховання молодого покоління.
Об’єднувались творчі зусилля викладачів, учених, діячів культури і релігії щодо вивчення і розповсюдження досвіду духовно-моральної і професійної підготовки особистості, активізації креативності сучасного фахівця в життєдіяльності та освіті, приверталась увага державних, освітньо-соціальних інститутів, церкви до морального та патріотичного виховання молоді. Про міжнародний рівень конференції свідчать публікації у збірнику її матеріалів від представників Люблінського університету (Польща), Інституту Сен-Кларітін (Париж, Франція), Колегіуму Святого Андрія Манітобського університету (Вінніпег, Канада), Університету Пенсільванії (Нью-Джерсі, США), Державного соціально-гуманітарного університету (м. Коломна, Росія), Білоруського національного університету, директора військового музею (Варна, Болгарія), шести аспірантів-іноземців з Китаю Національного педуніверситету ім. М. П. Драгоманова, а також статті від аспірантів та науковців вузів з різних регіонів України. В рамках конференції було підписано угоду про науково-методичну співпрацю Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського з кафедрою української мови та літератури Сумського державного педуніверситету ім. А. С. Макаренка.
Гостями на пленарному засіданні від обласної влади були перший заступник голови обласної ради, випускниця Барського коледжу Олена Щербаківська та заступник Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Валерій Бачинський. Чиновники констатували на дії 5-ти обласних програм на допомогу розвитку освіти. На культурі, освіті, народній спадщині тримається держава, і реальність сьогодення вимагає об’єднання навколо патріотичного виховання та загальнонаціональних цінностей. Ідуть бої на всіх рівнях, відбувається процес становлення не тільки усієї держави, а зокрема й освіти. На захисті українських земель біля 150 молодих хлопців з Вінниччини вже віддали життя в зоні АТО (ця цифра смертей перевищила кількість загиблих подолян в Афганській війні). Пам’ять загиблих за Україну було вшановано учасниками конференції хвилиною мовчання.
На пленарному засіданні прозвучали 11 доповідей, серед яких відзначимо виступи д. пед. наук, доктора філософії, професора Переяслав-Хмельницького педуніверситету „Проектування змісту формування професіоналізму сучасного фахівця” Олександра Барна, д. іст. наук, професора, ректора Вінницької академії неперервної освіти „Патріотичне виховання студентської молоді: ідеальна модель і реальні процеси” Степана Дровозюка, д. пед. наук, професора Житомирського держуніверситету ім. І. Франка „Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності: євроінтеграційний контекст” Олександри Дубасенюк, д. пед. наук, професора Уманського держуніверситету ім. П. Тичини „Взаємодія держави і церкви у вихованні морально-ціннісних та патріотичних орієнтирів у молоді періоду українського бароко” Тетяни Кочубей, д. пед. наук, професора, академіка АМСКП „Проблеми медіаосвіти сьогодення” Ганни Онкович, д. філ. наук, професора Сумського державного педуніверситету ім. А. С. Макаренка „Наставництво як націєтворчий феномен” Олени Семеног, д. іст. наук, професора Вінницької академії неперервної освіти „Формування патріотизму студентської молоді на прикладі подвигу крутян” Олексія Струкевича.
Наголошувалось на вмінні працювати з організованою інформацією, необхідності розвитку гнучкості мислення, орієнтування у нових підходах, прояві креативності, володіння англійською мовою та ІТ-технологіями. Центром Всесвіту має залишатись особистість, її сім’я, колектив, в якому вона працює. Прикладом цього може бути позиція співачки з кримськотатарськими етнічними коренями Джамали: її пісня „44” на музичний конкурс „Євробачення-2016” стосується болючої теми сталінської депортації сімей з її народу. Книги української письменниці Марії Матіос прикрашені обложками зі світлинами з родинних альбомів та ведуть оповідь про пережите ними в часи тоталітаризму. Сьогодні ми прагнемо стати країною свідомих громадян і справедливих законів, де процвітатимуть гідність, рівність і свобода.
Соціально-економічні та політичні зміни вимагають змін до змісту і стандарту освіти. Через недостатньо розумне проектування реформи йдуть надто повільно, а безсистемна робота не дає результатів. Ситуація в освіті багато в чому нагадує період українського бароко, коли мала місце взаємодія держави і церкви у вихованні ІІ пол. 17 ст. – І пол. 18 ст. Перші школи були при церквах і монастирях, перші вчителі були священики. Звеличувались ідеали патріотизму і моральності – ті принципи, що притаманні європейській думці гуманістичної філософії. Популярними були проповідь на історичну тематику та література героїчного змісту. Праведне протиставлялось гріховному у житті людини, а моральне виховання трактувалось як сходження людини до Бога. Оспівувалась державна цілість, засуджувалось захоплення земель іншими державами крізь призму гарячої любові до рідної землі та болю за її розруху.
Пропонувались корисні групи щодо медіаосвіти на Фейсбук: „Школа медіаосвіти на Кінбурні” [ https://www.facebook.com/groups/583109011791715/?fref=ts ], „Медіашкола професора Ганни Онкович” [ https://www.facebook.com/groups/898909013519964/?fref=ts ]. На цьому ресурсі є інформація про потенціал освітнього коміксу (відомий навіть цікавий приклад захисту дисертації у вигляді коміксів). Комікс був відомий ще в літературі Середньовіччя, а літературно-художнє видання „Історія України в малюнках” братів Капранових стало яскравим сучасним зразком його використання. Все частіше у вжиток входять слова „ментор”, „коуч”, „кьютор”, що відповідають українському „наставник”. Протягом усього життя нам потрібне духовне наставництво на шляху до Бога і педагогічне для самоосвіти і розвитку. Педагогіка є скоріше мистецтвом, а не наукою, і особи вихователів означають все у справі виховання – їх крила не з пір’я, а з правди, щедрості і довір’я.
Районна бібліотека для гостей конференції презентувала виставкову підбірку матеріалів „Подільський Бар: минуле і сучасне”. Разом з тим презентувались навчально-методичні посібники членів АМСКП та викладачів Барського ГПК ім. М. Грушевського, експонувся вернісаж творчих портретів краєзнавця, фотохудожника, заслуженого філателіста України Євгена Меснянкіна, художні вишивки майстрині Людмили Захарчук та образотворчі роботи студентів-випускників коледжу. |