На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Обговорення розвитку освітньої галузі в умовах децентралізації
Навчання з підготовки та впровадження проектів розвитку громад
Презентація книги про місто Бар
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
22.03.2016 Презентація видань літературних творів Лариси Токарчук

           24 березня з 14.00 у читальному залі презентуватимуться збірки літературних творів „Барви веселки” (2015), „Поклик душі” (2016) жительки м. Бар Лариси Токарчук:

[Токарчук, Л. Поклик душі: поет. зб./ Лариса Токарчук.– Бар, 2016.– 62 с.: портр., автограф]. Збірка містить 3 розділи: „Один раз в рік сади цвітуть”, „Гуморески”, „Весну любви один раз ждут...”;

[Токарчук, Л. Барви веселки: творчий зб./ Лариса Токарчук.– Бар, 2015.– 100 с.: портр., автограф]. Книга має 8 розділів: „Мелодії життя”, „Пори року”, „Діти-квіти”, „Рідна земля”, „Відлуння кохання”, „Гуморинки”, „Что день грядущий нам готовит”, „Бувальщини”.

Запрошуємо вас на цей масовий захід.

Лариса Фомічна Токарчук за професією зубний лікар. Працювала стоматологом Барської центральної районної лікарні і Барської стоматологічної поліклініки. Брала активну участь у художній самодіяльності в танцювальному гуртку Барського спиртово-дріжджового комбінату та драматичному гуртку при районному Будинку культури. Займалась громадською роботою: обиралась депутатом і призначалась членом виконкому міської ради, секретарем райкому профспілки медпрацівників, головою профкому Барської стоматологічної поліклініки. Нині активна учасниця клубу „Надвечір’я” при районному Центрі дозвілля, клубу „Подільські оденьки” районної бібліотеки. На заслуженому відпочинку продовжує займатись літературною творчістю.

Для ознайомлення пропонуємо кілька творів з цих видань.

 

      Схаменіться, люди

Стоїть Шевченко над горою

І думку гадає:

Чому ж його Україну

Ворог так терзає?

Звідки взялась ця ненависть?

За що воювати?

Українські і російські

Гинуть там солдати.

А в солдата десь є мати,

Як вона страждає,

Коли сина єдиного

Вона поховає.

А чи вас зазомбували?

Щоб війною жити.

І ту Східну Україну

Без кінця бомбити.

Схаменіться, росіяни,

Схаменіться, люди!

Від такої ворожнечі

Тільки горе буде!

Бувальщина „Таємниця”

Земський лікар йшов через кладовище. Перед однією могилою зупинився, бо його зацікавив дивний напис на могильній плиті: „Тут поховані двоє: чоловік з дружиною, брат і сестра, батько з дочкою”. Лікар перечитав ще раз і нічого не міг зрозуміти. Підійшов сторож кладовища і розповів таємницю могили.

Неподалік у маєтку жила графиня – красива, струнка жінка. Її син жив за кордоном, де розтринькував мамині гроші. Графиня виховувала дочку садівника, яка з часом і сама розквітла. Пройщли декілька років і син вирішив навідати маму. Коли приїхав, йому в око впала краса молодої дівчини. Зустрівши її на прогулянці, запросив на побачення до альтанки у вечірній час. Дівчина розповіла про це графині. Мати добре знала свого безпутнього сина, тому дочці садівника заборонила приходити на цю зустріч. Ввечері вона одягнула одяг дівчини, накинула вуаль і пішла до альтанки, де вже чекав її син. Без будь-яких церемоній він почав її цілувати і силоміць зламав опір. Потім, як нічого й не бувало, пішов спати, а вранці попрощався і поїхав. Коли дівчина дізналася правду, вона через завданий графині сором покінчила життя самогубством.

У графині через деякий час народилась дівчинка, від людей приховували таємницю її народження. Челядь розповідала, що графиня удочерила сирітку. Пройшли роки, і дівчина виросла. Графиня захворіла і невдовзі померла, але перед смертю написала листа синові, де все розповіла, наказавши няні, коли повернеться син, передати йому листа.

Коли син повернувся додому, він вже був серйозним і поважним чоловіком та швидко закохався у вихованку матері. Вирішив одружитися, оскільки теж припав до серця дівчині. В день одруження з сусіднього села прибула няня, щоб виконати останнє прохання графині. Коли було прочитано лист матері, відкрилася страшна істина. Молодий граф усе розповів дружині і вони вирішили, що з тягарем такого гріха жити буде неможливо. Граф стратив дружину, а тоді себе. Поховали їх в одній могилі і зробили відповідний напис.   

       

      

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(849)