На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
24 травня - день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія
День вишиванки
День матері
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
30.10.2015 Вшанування творчої особистості Фаїни Раневської

            За підтримки Благочинного єврейського центру „Хесед Емуна” Вінницьке обласне товариство єврейської мови і культури у співпраці з нашою районною бібліотекою провели культурницький масовий захід для єврейської громади м. Бара по вшануванню творчої особистості актриси театру і кіно Фаїни Георгіївни Раневської (1896-1984, м. Таганрог – Москва; ім’я при народженні – Фанні Гіршевна Фельдман). 1992 року англійська енциклопедія „Хто є хто” занесла Фаїну Георгіївну до списку десяти найвидатніших актрис XX століття.

Народилась актриса у заможній єврейській сім’ї. Її батько – Гірш Хаїмович Фельдман, та мати – Мілка Рафаїлівна Заговайлова, родом були з Білорусі. Фаїна Раневська мала рідних сестру Ізабеллу і трьох братів Якова, Рудольфа та Лазаря. На час народження Фаїни її батько, почесний член Відомства закладів Імператриці Марії, був володарем фабрики сухих і масляних фарб, декількох будинків, магазину будівельних матеріалів, мельниці і пароплава „Святий Миколай”, купець 1-ї гільдії, крупний мануфактурник, староста Таганрозької хоральної синагоги (1912-1917). Театром Фаїна Георгіївна зацікавилась з 14-ти років, відвідуючи заняття у приватній театральній студії А. Ягелло (А. Н. Говберга). В 1915 р. Раневська переїздить до Москви. В ці роки познайомилась з Мариною Цвєтаєвою, Осипом Мандельштамом, Володимиром Маяковським, вперше зустрілась з В. І. Качаловим, яким дуже захопилась. Батьки і брат Раневської у післяреволюційні роки покинули Росію і поселились в Празі.

Раневська театрально переосмислювала своє повсякденне життя, перетворюючи його у своєрідний трагікомічний „спектакль”. Тут слід шукати секрет її популярності, що існувала незалежно від сценічного визнання. Одного разу, коли Фаїна вийшла з банківських дверей, то подув вітру вирвав у неї з рук купюри – всю суму. Вона зупинилась і навздогін летючим банкнотам сказала:

– Грошей жалко, зате як гарно вони відлітають!

– Та Ви ж Раневська! – вигукнув супутник,– Тілько вона могла так сказати!

Тож коли довелось вибирати псевдонім, то Фаїна Георгіївна вирішила взяти прізвище цієї чеховської героїні, адже чимало її висловів зажили популярності афоризмів.

Головним професійним наставником Раневської була Павла Вульф. Раневська стала Заслуженим артистом РРФСР (1937), Народним артистом РРФСР (1947), Народним артистом СРСР (1961). А запримітили глядачі і режисери талановиту актрису вже після першої її кіноролі – господині Луазо в німій драмі Михайла Ромма «Пампушка» (1934). На кіноекрані Раневська перевтілювалася у персонажі запальної Лялі в комедії «Підкидень» (1939), заощадливої Маргарити Львовни в музичній комедії «Весна» (1947), злої мачухи в казці «Золушка» (1947). В 1939-1941 рр. працювала актрисою на кіностудії «Мосфільм», в 1941-1943 рр. – на Ташкентській кіностудії. Знімалась у фільмах „Дума про козака Голоту” (1937), „Людина у футлярі” (1939), „Мрія” (1941), „Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем” (1941), „Нові пригоди Швейка” (1943), „Весілля” (1944), „Слон і ниточка” (1945), „Зустріч на Ельбі” (1949), „Дівчина з гітарою” (1958), „Обережно, бабуся!” (1960), „Легке життя” (1944), „Комедія давно минулих днів” (1980) тв ін. Раневська мріяла зіграти в кінорежисера Ейзенштейна, і навіть  1944 року була затверджена на роль Єфросинії Старицької у фільмі «Іван Грозний», та все ж роль отримала Серафима Бірман. Раневська пояснила це „п’ятим пунктом у паспорті”: Бірман  була молдаванкою. Знайомим нам з дитинства низьким голосочком Раневської говорить „домомучителька” Фрекен Бок у мультфільмі „Карлсон повернувся” (1970).

Майже чверть століття Ф. Раневська пропрацювала в Театрі імені Моссовєта (1949-1955, 1963-1984), на сцені якого виконала свої найуславленіші театральні ролі місіс Севідж („Дивна мисіс Севідж”) і Люсі Купер („Далі – тиша”). До цього були „Літній театр” в підмосковній дачній Малахівці (1915), провінційні театри у Керчі і Феодосії (1915-1916), Ростові-на-Дону (1916-1917), пересувний „Перший радянський театр” у Криму (1920-1924), Театр Московського відділу народної освіти (1924), Бакинський робітничий театр (1925-1927, 1929-1931), Архангельський, Смоленський, Сталінградський драматичні театри (1927-1929), московський Камерний театр (1931-1935), Центральний театр Червоної Армії (1935-1939), Театр драми (1943-1949), а також Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна (1955-1963).

Підсумком 60-річної акторської кар’єри Раневської стали десятки ролей на сцені і біля тридцяти в кіно. В рідному Таганрозі її іменем названа вулиця, встановлено перший пам’ятник, а на будинку, де народилась, розміщено меморіальну дошку. Неподалік від будинку батька Раневської відкрилась кав’ярня „Фрекен Бок” зі знаменитими плюшками у меню, кав’ярня оформлена світлинами Раневської. Крім того, на честь великої актриси названо астероїд (6821) Ranevskaya, відкритий астрономом Людмилою Карачкіною в Кримській Астрофізичній Обсерваторії в 1986 р. У 2008 році  проведено Перший міжнародний театральний фестиваль ім. Фаїни Раневської „Велика провінція”.

Представник обласного товариства єврейської мови та культури Людмила Борисівна Войтенко після обміну привезеною літературою та періодикою презентувала упорядкований нею цьогорічний дев’ятий номер „Подольського еврейского альманаха” за матеріалами авторів Подільського регіону, що був виданий за фінансової підтримки Американського єврейського розподільчого комітету „ДЖОЙНТ”, Фонду „Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє” та управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА. Дане видання у додатку містить цінну інформацію про видатних євреїв Поділля. 

    

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(815)