Могила дихала і тріскалась земля,

І вечір сповивав її росою.

А тиша розривалась злим бенкетом вороння,

І Місяць поминав єврейську долю...

Барська єврейська громада взяла активну участь в урочистому відкритті 15 жовтня 2015 р. на території Мигалівецької сільської ради меморіалу на місці розстрілу в 1942 р. в’язнів Ялтушківського гетто між селами Лугове і Козарівка. Цій події передувала вереснева робоча зустріч у кабінеті очільника райдержадміністрації по обговоренню підготовчих заходів з представниками єврейської спільноти, в т.ч. з ініціаторами встановлення меморіалу, нащадками розстріляних в’язнів Аліком Вассерманом і Леонідом Тепером (останні проживають за кордоном, тож спілкувалися за допомогою скайп-зв’язку).

Відкриття меморіалу стало даниною пам’яті жертвам страшного Голокосту. У церемонії взяли участь Постійний заступник Посла Німеччини в Україні пан Вольфганг Біндзайль, заступник Надзвичайного та Повноважного Посла Румунії в Україні Іон Навал, науковці – дослідники історії Голокосту, краєзнавці, представники влади, єврейських організацій області, громадськість, учнівська молодь, журналісти друкованих видань та телеканалів. Вшанувати пам’ять загиблих приїхали й ті, чиї родичі поховані у цій братській могилі. На початку мітингу-реквієму до присутніх з молитвою звернувся рабин міста Могилева-Подільського Мендель Ліхштейн, відзначивши, що „душі загиблих дивляться з небес на нас і радіють, що ми про них пам’ятаємо”.

Заступник директора Державного архіву Вінницької області, кандидат історичних наук, дослідниця історії Голокосту Фаїна Аврамівна Винокурова, представивши рідкісний документ з архівного фонду про створення гетто в Барі, Ялтушкові, наголосила, що цього дня 73 роки тому стався страшний злочин проти синів і дочок єврейського народу – було знищено цілий пласт людської цивілізації, культури, майбутнього єврейського народу. Лише під час розстрілу 15 жовтня 1942 р. було вбито 78 немовлят віком від 1 місяця до року.

Заступник директора Українського центру вивчення історії Голокосту, відповідальний редактор наукового часопису „Голокост і сучасність. Студії і Україні і світі”, історик Михайло Тяглий зазначив, що Голокост – це не лише трагічна сторінка єврейського народу, а наша спільна історія. Відрадно, що останнім часом активізувалася робота з меморіалізації пам’яті загиблих українських євреїв, які були невід’ємною частиною українського суспільства. Відкриття меморіалу пам’яті розстріляних  нагадує про те, яка небезпечна війна і як важливо цінувати мир.

Алік Васерман у своєму відеозверненні до учасників мітингу-реквієму наголосив, що „немає геноциду проти когось, геноцид – проти всіх”. Також своє бачення висловили голова райдержадміністрації Володимир Саволюк, голова районної ради Михайло Піддубний, депутат Вінницької облради Йосип Кібітлевський. Про долі людей, жертв геноциду у роки Другої світової війни, розповіли вчитель Ялтушківської школи Анатолій Костогриз, голова Брацлавської єврейської общини Фаїна Баєк, представники Барської єврейської общини – її голова Григорій Рижий та доктор сільськогосподарських наук Ілля Секулер. Учні Ялтушківської загальноосвітньої школи підготували літературну композицію, після якої присутні вшанували пам’ять покладанням вінків і живих квітів до братської могили жертв фашизму.

Головним ініціатором робіт з увічнення пам’яті невинно убієнних жертв, реставрації пам’ятного знаку, встановленого на місці розстрілу в’язнів Ялтушківського гетто головним бухгалтером Ялтушківського цукрозаводу Яковом Пічкарьом ще у 1962 р., є Алік Вассерман, дитинство якого пройшло в Ялтушкові – а нині він мешкає в місті Хайфа (Ізраїль). Кошти на пам’ятник зібрали нащадки розстріляних в’язнів, які проживають у різних країнах світу. За допомоги і сприяння голови правління ПАТ „Барський машинобудівний завод” Іллі Лука проведено роботи з реконструкції пам’ятного меморіалу та облаштування прилеглих земель. На території меморіалу розміщена експозиція копій документів, в т.ч. складених місцевою владою після визволення району списків розстріляних жителів сіл Ялтушкова і Підлісного Ялтушкова, що були надані відомим ученим-істориком з вивчення Голокосту Олександром Кругловим з Харкова, а також ескізна карта Вінниччини з позначенням таборів і гетто німецької та румунської окупаційних зон.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

За період окупації на території Барського району (з середини липня 1941 р. до березня 1944 р.) нацисти розстріляли близько 8 тис. мирних громадян, а 2 тис. осіб вивезли на примусові роботи до Німеччини. Найбільші звірства гітлерівців були спрямовані на єврейську спільноту, яка лишень у Барі до початку війни нараховувала біля 10 тис. На Барщині окупанти створили 11 гетто та 6 поселень в місцях найбільшого проживання євреїв: у місті Барі, селах Ялтушків, Попівці, Матейків, Верхівка, Балки, Примощаниця, ст. Копай, містечку Копайгороді. Україна стала своєрідним полігоном, де нацисти відпрацьовували методи „остаточного розв’язання єврейського питання” для запланованого нищення усіх євреїв Європи.

Єврейське гетто в с. Ялтушків, за даними Меморіального комплексу Катастрофи і Героїзму єврейського народу Яд Вашем (м. Єрусалим) було одним з найчисельніших, які створили нацистські загарбники на території окупованої України. У ньому знаходилися євреї не лише з Ялтушкова, а й довколишніх сіл. На початку окупації в Ялтушкові проживали біля 1300 євреїв: це було єврейське містечко, що славилося великою синагогою, побудованою власником двох цукрових заводів Іоном Зайцевим. З перших днів окупації євреїв позбавили всіх прав, використовували на примусових роботах, накладали контрибуцію. Нацисти зобов’язали євреїв малювати жовті кола на одязі, цькували їх.  20 грудня було утворено гетто, куди зігнали близько 600 місцевих та з навколишніх сіл євреїв. У 1942 році всі в’язні гетто (понад 1400 осіб, у т.ч. люди похилого віку і маленькі діти) були розстріляні. Ці масові вбивства ні в чому невинних людей відбувались 19 серпня та 15 жовтня. 19 серпня фашисти розстріляли близько 450 в’язнів – старих, хворих та жінок з маленькими дітьми. 22 серпня близько півтори сотні євреїв відправлено до трудового єврейського табору в с. Якушинці біля Вінниці, де вони працювали на будівництві шосе до ставки Гітлера „Вервольф” (майже всі згодом розстріляні разом із вінницькими євреями). 14 жовтня зібрали понад тисячу євреїв для начебто переміщення в інше місце. Колону завели на ночівлю до прирейкових складів цукрового заводу, а наступного дня відвезли за 5 кілометрів до протитанкового рову між селами Лугове та Козарівка. Тут 15 жовтня 1942 р. нацисти вбили 1194-х євреїв.

Всього були знищені 1644 особи єврейської національності з Ялтушкова і навколишніх сіл, включно з біженцями із Західної України, Польщі та Бесарабії. Врятуватися вдалося небагатьом – тим, кому пощастило втекти до румунської зони окупації (Трансністрії).