Захід „Бібліотеки на колесах” по роботі з єврейською громадою м. Бара в районній бібліотеці відбувся у формі віртуального творчого вечора (перегляду запису творчої зустрічі до 80-річного ювілею) знаного сатирика, члена Громадської ради Російського єврейського конгресу, президента Всесвітнього клубу одеситів  Михайла Жванецького.

Михайло Михайлович Жванецький народився 6 березня 1934 р. в Одесі у сім’ї лікарів Мане (Еммануїла) Мойсейовича Жванецького і Раїси Яківни Жванецької. Зростав у містечку Томашполі на Вінниччині, що славилось своєю єврейською містечковою культурою. Тут його батько працював хірургом, а мати – стоматологом. До Одеси сім’я повернулась з евакуації після звільнення міста у 1944 році.

Твори письменника-сатирика відрізняються своєрідним „одеським гумором”, публічно читаються автором. Жванецький – Народний артист України (1999), Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим (2002), Народний артист Російської Федерації (2012), а також лауреат Державної премії Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва 2001 року. Жванецький – Почесний громадянин м. Одеси. На честь 75-річчя з дня його народження у 2009 р. бульвар Мистецтв в Одесі перейменовано на бульвар Михайла Жванецького.

А ще в 1963 році, під час гастролів до Одеси Ленінградського театру мініатюр, познайомився зі славнозвісним Аркадієм Райкіним, який і вніс твори Жванецького до репертуару театру, а наступного року запросив його до свого театру на посаду завідувача літературною частиною. Разом зі Жванецьким Райкін поставив у 1969 р. програму „Світлофор”, де вперше прозвучали мініатюри Жванецького „Авас”, „Дефіцит”, „Вік техніки”. Згодом самостійно виступав в Одеській філармонії, тоді в Московському театрі „Ермітаж”, де набув популярності. З 1988 року – художній керівник створеного ним Московського театру мініатюр.

А. Райкін у праці „Без гриму. Спогади” ділиться власними спостереженнями: „Литературный дар Жванецкого, острота и парадоксальность его жизнеощущения, его способность передавать в тексте многообразие современной разговорной речи, его умение улавливать фантастичность действительности – все это покорило меня.”

Поринути у світ творів Жванецького ви можете у виданих книгах «Встречи на улицах» (1980), «Год за два» (1987), «Моя Одесса» (1993), «Мой портфель» (2004), «Одесские дачи» (2007), «Тщательней…» (2008), «Не продолжай короткое» (2010), «Жаркое лето» (2011), «Южное лето (Читать на Севере)» (2014) та ін.

За словами Людмили Борисівни Войтенко, натхненника і координатора «Живої бібліотеки» з Вінниці, „Михайло Жванецький – не людина, а середовище, ви у ньому живете”. Тільки у нього ви знайдете такі рядки, що неодмінно покращать настрій:

«Человек не знает, о чем мечтать, пока не увидит это в чужих руках»;

«Наш национальный характер: сначала жениться – потом выбирать, сперва купить – тогда обдумать»;

«Человек, выставивший свою кандидатуру куда-нибудь, перестает быть нормальным»;

«Каждая женщина состоит из двух половин: под столом и над столом»;

«Настоящая старость – это пиджак, заправленный в брюки»;

«Политики – это наш осадок наверху»;

«Как говорил один таможенник – Я у себя валюты не нашел, давайте искать у вас»…

Після перегляду і обговорення творчого вечора гумориста представники єврейської громади взяли для родинних читань вдома привезені книги, журнали, газети. На них чекав організований «Бібліотекою на колесах» солодкий стіл і приємне спілкування у дружньому колі, у тому числі і про наміри найближчим часом відвідати музей єврейської культури і побуту у Вінниці.

Проводиться підготовка до участі в єврейсько-польських зустрічах (найвпливовіших етнічних громад, що залишили помітний слід у розвитку нашого міста) в рамках інноваційного проекту «Бібліотечна полікультурніка» за підтримки програми «Бібліоміст» в Україні, участь в локаціях ініціативи «Українсько-єврейські зустрічі» (Канада) в рамках цьогорічного ХХІІ Форуму видавців у Львові (10-12 вресня), відвідини заходу офіційного відкриття Польського дому у м. Барі в жовтні 2015 року.