На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Участь у міжнародному ярмарку грантів у сфері культури
Книжковий подарунок
Круглий стіл до дня Конституції
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
14.05.2014 Зустріч з ветераном Великої Вітчизняної війни
На 9 травня, в День Перемоги, коли барська земля потопає у ніжному біло-рожевому яблуневому цвітінні, цей радісний зі слізьми на очах день є і скорботним, бо дуже дорогою ціною мільйонів людських життів 69 років тому заплатив український народ, щоб сьогодні ми могли бути вільними та жити у мирі й злагоді.
Майже 2,5 мільйони громадян України в рядах Червоної Армії на фронтах Великої Вітчизняної війни розламували стальний хребет німецько-фашистського Вермахту разом з воїнами інших союзних республік, які визволяли свою землю і звільняли Європу від завойовників. За час окупації Україна втратила 5,5 мільйона мирного населення, 2,4 мільйони молодих українців відправлено на примусові роботи до Німеччини, було втрачено більше половини економічного потенціалу, розграбовано третину культурних цінностей.
Барська земля благословила на захист Вітчизни 14 тисяч чоловік, які воювали на фронтах від Баренцевого до Чорного морів, від Москви до Берліну. 7425 чоловік не повернулися до рідних домівок. За час окупації Барського району фашистами було розстріляно 7500 мирних жителів та 4700 військовополонених, на примусові роботи до Німеччини було насильно відправлено 2 тисячі наших земляків.
На вечорі-реквіємі „Вашим подвигам ми низько вклоняємось”, ведучою якого була заввідділом обслуговування бібліотеки Лілія Місінкевич, військовими спогадами з власного життя поділився з присутніми 93-річний ветеран Великої Вітчизняної війни Григорій Якович Дяченко, уродженець с. Сеферівка Барського району, війна якого застала у 20 молодих років. Під час окупації він був зв’язковим партизанських загонів у Барському районі, після визволення району і мобілізації – снайпером, тоді зв’язківцем 88 полку зв’язку, командиром відділення у сержантському званні. Особливі спогади пов’язані з боями з підрозділами  армії Власова у Карпатах. Після поранення в одному з них у ногу і лікування в госпіталі продовжував воювати у Польщі, Угорщині, Чехословаччині. Після капітуляції Німеччини був доставлений на Кавказ в місто Кутаїсі, оскільки все ще залишалася загроза військового вторгнення з боку Туреччини. У післявоєнний час працював за своєю спеціальністю агронома-плодоовочівника (ще до війни, в 1941 році, закінчив Михайловецький сільськогосподарський технікум, а після неї – Уманський сільськогосподарський інститут). Обіймав посаду голови колгоспу в Мурованокуриловецькому районі, 17 років працював на теплицях від сільського господарства с. Іванівці Барського району. Згадує, що кожного року здавав урожаю по 40 тон овочів. Трудовий стаж Григорія Дяченка складає майже півстоліття.  
Читання власних поезій до Дня Перемоги подарували присутнім Лариса Нечитовська та Олена Криклива, місцевий краєзнавець Микола Йолтуховський продемонстрував військовий квиток і нагороди свого батька-фронтовика, збережені фото років війни, підготовлені публікації про ветеранів-земляків для преси та до Книги Пам’яті, а завершився масовий захід переглядом у читальному залі тематичної книжково-ілюстративної виставки „Незабутні фронтові дороги” (Велика Вітчизняна війна у світлинах і віршах), словами вдячності та колективним фотографуванням з ветераном на пам’ять.

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(1480)