70 років минуло з того часу, коли у березні 1944 року війська 1-го та 2-го Українських фронтів звільнили Поділля від фашистських загарбників, наше місто та район. Командувач 1-м Українським фронтом К. Жуков віддів наказ командувачу 38-ї армії К. Москаленку завершити звільнення м. Вінниці, головними силами 101-го і 67-го стрілецьких корпусів з ходу заволодіти м. Жмеринкою і не затримуючись продовжувати наступ на м. Бар, щоб перерізати відхід ворога.
19 березня розпочалися перші бої 38-ї армії за визволення Барського району. 21 березня, здолавши опір ворога, війська 211-ї стрілецької дивізії звільнили залізничні станції Бар та Митки. У ніч на 23 березня гітлерівці атакували великою кількістю танків та самохідних гармат, 10 разів кидаючись в атаку проти частин 155-ї стрілецької дивізії, намагаючись відкинути її зі шляху на с. Ялтушків. Чотири рази переходило з рук в руки с. Окладне. П’ять разів атакували військові сили фашистів с. Адамівку, але, зазнавши втрат у понад 400 чоловік убитими, наступ припинили. 24 березня наші воїни визволили села Сеферівку, Голубівку, Ялтушків і Антонівку. Воїни 74-го стрілецького корпусу 305-ї дивізії визволили села Лука-Барську, Васютинці, Іванівці і 25 березня о 18 годині вечора вступили до м. Бар. 26 березня радянські війська зайняли залізничну станцію Ялтушків – цим було завершено звільнення Барського району від німецьких загарбників.
У боях за звільнення нашого району віддали своє життя 1186 воїнів Червоної Армії. У лавах визволителів міста Бар були наші земляки, почесні громадянини м. Бар Павло Гаврилович Мельник (працював головним лікарем Барської районної центральної лікарні), Євгеній Михайлович Головінцов (працював директором Барського машинобудівного заводу), Андрій Григорович Смичук (працював директором Івановецької середньої школи).
|
