Своєрідний мобільний десант до нашої бібліотеки організував Вінницький єврейський благочинний центр „Хесед Емуна” (Турбота і Віра). Зі слів його представника Людмили Войтенко, „за Барською районною бібліотекою закріплено неофіційний статус закладу культури міжнаціонального діалогу і співробітництва, тому сюди завітала мобільна бібліотека, оснащена, крім традиційної книжкової продукції, ще й відеокомплексом”.
На засіданні місцевої етнічної єврейської громади віддавалася шана двом видатним постатям багатостраждального народу – нобелівського лауреата Зельмана Ваксмана і письменника-класика Шолом-Алейхема.
Вчений Зельман Абрахам Ваксман (1888, с. Нова Прилука тоді Бердичівського повіту Київської губернії, а нині Липовецького району Вінниччини – 1973, м. Масачусетс, США) став Нобелівським лауреатом в галузі фізіології і медицини (1952, США) за винахід стрептоміцину у 1943 р. – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу. До того, у 1914 році в США очолював біохімічне відділення відомої компанії і отримав ефективні ліки проти дифтерії. 1918 р. викладав мікробіологію, працював мікробіологом дослідної станції, маючи за плечима вже докторський ступінь. Розробляв проблему токсичності ліків проти сифілісу.
Загалом Ваксман опублікував понад 400 наукових робіт, в т.ч. 18 монографій. Більшість із них присвячені результатам експериментальних досліджень, але поряд з цим ним було написано ряд статей з історії мікробіології, роботи науково-популярного та автобіографічного характеру. Не кожна область може похизуватися нобелівським лауреатом, однак, як не дивно, його ім’я навіть не згадують в енциклопедичних словниках радянської доби. Разом з тим, цей яскравий представник єврейського народу досяг небувалих вершин слави: удостоєний прижиттєво 22-х нових звань і 66-ти нагород, почесного членства Академій і Товариств, Кавалер орденів Командорського Почесного легіону Франції, Південного Хреста Бразилії, Зірки Сходу Сонця Японії. Зельмана приймали королі і президенти, імператор, генералісимус, папа Римський, прем’єр-міністри.
Єврейський письменник-класик Шолом-Алейхем (Ш.Н. Рабинович) (1859, м. Переяслав Полтавської губернії, нині Переяслав-Хмельницький Київської області –1916, м. Нью-Йорк, США) своєю творчістю пов’язаний з Вінниччиною. (2 березня відзначалось 155-річчя з дня народження). У своїх творах зображує побут євреїв так званої „межі осілості”, до якої входило й Поділля. Письменник не раз бував у Вінниці, мандрував подільськими шляхами. Тому й окремі óбрази, сюжети, цілі твори були взяті із життя подолян. В оповіданнях Шолом-Алейхема („Залізничні оповідання”, „Мандрівні зірки”, „Німець”, „По етапу”, „Менахем-Мендл”) поряд із вигаданими селами й містечками часто зустрічаються й реальні – Гайсин, Жмеринка, Вінниця, Гранів, Ямпіль, Теплик, Немирів. Сьогодні одна з вулиць Вінниці носить ім’я Шолом-Алейхема, щоправда, вона дуже коротка: має лише декілька будинків. Національно-культурні, гуманістичні традиції, плекані Шолом-Алейхемом, підтримує і примножує місцева єврейська громада.
Учасники зібрання провели паралелі між історичним значенням життєвих доль Шолом-Алейхема і Тараса Шевченка. Деякі дослідники навіть стверджують про спільне коріння генеалогічних дерев цих світочів націй, знакових постатей своїх народів.
Присутнім була презентована підбірка переданих з домашніх бібліотек видань творів письменника різних років – давніх (1947, 1961, 1965 та ін.) і сучасних, гарно ілюстрованих. Деякі з них побачили світ мовою ідиш, деякі перекладені на українську. Томики Шолом-Алейхема були і є чи не у кожній єврейській родині. Від них йде тепла енергетика, вони часто мають зручний (кишеньковий) формат. На малюнках у книгах „Тев’є-молочник”, „Хлопчик Мотл” зображені портрети з елементами національного одягу, що може згодитися для організації театральних постановок. Уважний спостерігач за життям може стверджувати, що герої творів Шолом-Алейхема сьогодні є серед нас і „одягнуті в інший одяг”.
Організатори заходу здійснили показ фільму московського режисера Володимира Двінського „Мир Вам, Шалом!”, де про письменника розповідають його онуки у США, які, як і сам письменник, не з власної волі стали відірвані від української землі. Він залишив духовний заповіт, де просив його твори читати на тій мові, на якій приємно і зручно. Змальовував веселі історії простого народу, щоб забути про його біль, а зображуючи горе простих людей, забував про біль власний. Писав про трагічні речі, але з гумором – сміявся усупереч долі. Цікаво, що Шолом-Алейхем ніколи не нумерував сторінку 13 (свідомо уникав цієї цифри), а натомість 12-а, і помер він 12-а травня.
„Кто-бы мог подумать, что потомки создателей Библии – творения творений, книги книг, песни песней души – будут иметь такую сложную жизнь. В свои произведения писатель вложил самое ценное, что у него было – сердце человеческое, любовь к размëтанному по миру народу. Все мы – дети Шолом-Алейхема, и умом, и сердцем”,– такі проникливі слова звучали під час перегляду.
Директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 3 м. Бара Борис Тресер поділився глибокими особистими враженнями, викликаними відвідинами київського спектаклю „Тев’є-молочник”, де головну роль виконував видатний український актор Богдан Ступка. Проймала гордість за велику культуру свого народу, а по обличчю текли сльози. Незабутній емоційний слід залишив по собі і Московський єврейський театр на ідиш, який дивився у Кам’янці-Подільському. Вистава „Шоломські мудреці” періодично з’являється у репертуарі Вінницького обласного драмтеатру ім. М. Садовського. Та й сам директор школи з учнівським колективом неодноразово організовував достойного мистецького рівня інсценізації творів Шолом-Алейхема вже на сцені Барського районного центру дозвілля.
Заввідділом обслуговування районної бібліотеки Лілія Місінкевич ознайомила з виданнями творчого надбання Шолом-Алейхема, наявними у фондах книгозбірні. Вона засвідчила, що „цей письменник був і залишається дуже модним серед різних вікових груп, його запитують навіть 90-літні бабусі”.
З великим зацікавленням відвідувачі бібліотеки знайомилися з інформацією про Музей єврейського побуту при Вінницькому обласному товаристві єврейської мови та культури (заснований 2007 року) як місце концентрації минулого в його матеріальному вимірі, відродженої історії, що оживає в деталях, особистостях, яка промовляє з вітрин експозиції та продовжує розмову на вулицях міста. Євреї, які на хвилі еміграції виїжджали з Вінницької області, приносили і залишали в юдейській бібліотеці різноманітні предмети побуту, світлини, портрети, інструменти, посуд. Цей музей є спробою показати єврейське помешкання – єврейську кімнату, речі якої несуть тепло колишніх своїх хазяїв. В одному приміщенні об’єднано декілька типів експозицій: виставка предметів юдаїки, старовинні меблі та кухонне начиння кін. ХІХ – поч. ХХ ст., стародавні чоловічі та жіночі молитовники, книги на ідиш та івритом, видання творів класиків єврейської літератури Менделе Мойхер-Сфоріма, Шолом-Алейхема, Іцхока-Лейбуша Переца, набір старих платівок, старі газети, традиційний єврейський одяг поч. ХХ ст. У музеї є куточки кравця, майстра з виготовлення взуття, винороба, фотографа, пекаря. Побутує переконання, що євреї – кращі у світі стоматологи – і за якістю виконання робіт, і за часовим проміжком. У Барі в одній родині збереглась одна із бор-машин, тож цей експонат відновлюється для передачі музею в якості експонату.
Таким чином, у музеї, який є справжнім сховищем старовини, бережно зберігаються не просто речі, якими свого часу користувались євреї, а традиції, звичаї, культура та історія цього народу. Бібліотека ж є традиційним партнером музею як культурно-освітньої установи. Також мова йшла про відкриття кав’ярні-музею „Пан Зав’язкін і син” у Вінниці по вулиці Інтернаціональній – з багатими експонатами, які демонструють єврейське щастя, відчуття скоріше рідного дому, а не музею.
Подаровані у цей день благочинним центром „Хесед Емуна” книги для нашої бібліотеки:
1.) Еврейские общины и города Галиции: материалы к путешествию: Львов – Жолква – Буск – Броды: [издано при поддержке «Американского еврейского объединëнного распределительного комитета (Джойнт)»]/ Сост. А. Андронатий, Е. Малахова, И. Дворкин и др.– Л., 2013.– 52 с.: ил.
2.) Лазаренко, В. Земля подільська викохала Нобелівського лауреата: [про наукові здобутки Зельмана Ваксмана]/ Валерій Лазаренко.– Вінниця: Поділля-2000, 2003.– 92 с.: іл.– (Б-ка „Правозахисника”).
Запрошуємо вас ознайомитися з цими новими книжковими надходженнями!
|
