На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Діяльність ГО "Світ інформації"
Арт-терапевтична зустріч «Я обираю це для себе у своє життя»
Заняття-екскурсія від Тетяни Рудик
Фандрейзинговий захід в с.Іванівці
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
21.02.2014 Набралися сили із Шевченкової духовної криниці
У контексті відзначення 200-річчя з дня народження Кобзаря та проголошення в Україні 2014 року Роком Тараса Шевченка у читальному залі проведено свято рідної мови. Найперше відвідувачі бібліотеки переглянули книжкову виставку „В ріднім слові – цілий світ”, представлену розділами „Класики українського слова” та „Подільська літературна нива”.
Молодь у вишиванках, представлену колективом учнів 8-А класу міської загальноосвітньої школи-гімназії № 2, підготувала до шевченкового заходу учитель української літератури Валентина Рахманова. Головна ідея організації свята полягала у тому, що Тарас Шевченко – це саме та постать, яка може сьогодні об’єднати українців, і таке єднання було б найкращим втіленням його заповідей. Сучасна бібліотека виступила посередником загальнонаціонального євромайдану як суспільного явища, місцем проголошення своєї активної громадянської позиції до подій, які відбуваються в країні.  Як завжди це було, у найскладніші часи державотворення на допомогу приходить Тарас Шевченко. Далекоглядний пророк своє життя присвятив розвитку українського народу, залишивши по собі неоціненний духовний спадок нащадкам. Шевченків „Кобзар” є чи не обов’язковим атрибутом домашньої бібліотеки кожного свідомого українця, де він шукає і знаходить дороговказ.
З використанням мультимедіа учасники свята подивилися біографічний фільм „Обличчя української історії: Тарас Шевченко”, який нагадав, що з 47-ми років свого життя поет 24 провів у кріпацтві, 10 – на засланнях, основну решту – під прискіпливим жандармським наглядом, закликаючи літературною творчістю і громадською діяльністю до революційної боротьби за визволення народу з-під гніту російського самодержавства.  
Учителька Валентина Рахманова поділилася своїми думками про Шевченка: перше, ще дитяче, відкриття творчості поета у книзі „Зоре моя вечірняя”, відвідини Кобзаревих місць – Літнього саду у Санкт-Петербурзі зі скульптурами, які змальовував молодий Тарас, університету у Вільно, де він був вільним слухачем, місць Орської області в Казахстані, в яких відбував покарання, будинку, де писався „Заповіт”, могили-кургану у Каневі над Дніпром. В ту мить, коли у залі звучала пісня „Реве та стогне Дніпр широкий”, вона зауважила: „Сьогодні Шевченко дивиться на Дніпро та Україну вже нашими очима”. Під час презентації „Діалог із Шевченком” учасники висловлювали думки про Майдан, про перемогу українського народу над владною тиранією, апелюючи до слів „Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”. Молодь колективно декламувала поетичні твори Кобзаря „Мені тринадцятий минало...”, „Думи мої”, „Доля”, „Нащо мені чорні брови” та ін.   
З надривним душевним болем переглянули знайдений в інтернеті відеозапис читання Сергієм Нігояном, першої жертви сутичок на столичному Майдані, уривку волелюбної поеми „Кавказ”. У передчутті великого зламу державі не вистояти без духу Тараса Шевченка, без Його могутньої енергетики не побудувати справедливої країни.
Відвідувачка бібліотеки Лариса Тарасова проспівала романси на слова Шевченка „Така її доля”, „Сонце низенько”, Лариса Нечитовська прочитала поезію „Україна, мати моя” із закликом, щоб наша держава залишалася нерозділеною, а Наталія Гомель, поетеса і вчитель-філолог із с. Ялтушків, запропонувала увазі твори улюбленого вінницького поета Віктора Цимбала про Шевченка. Своєю поезією Гомель підтримала майданівців, боротьба яких ще не закінчується. Цікавим для аудиторії був аудіозапис 1906 року „Думи мої” з голосом актора і драматурга Марка Кропивницького.
Краєзнавець Микола Йолтуховський відзначив, що за 50 років своєї педагогічної діяльності бачив Шевченка у різних трактуваннях. Розповів про перші пам’ятники Шевченку у передмістях Львова – селах Лисиничі (1911 р.) та Винники (1913 р.), про маршрут Шевченкових шляхів Поділлям 1846 р. у складі археографічної комісії. Говорячи мовою цифр, творча спадщина велетня у царстві людської культури налічує 240 поезій та 1200 творів живопису. Зауважив краєзнавець і про три ікони революції, сучасниками якої ми є,– це портрет Тараса Шевченка зі словами „Вогонь запеклих не пече”, Лесі Українки – „Хто визволиться сам, той буде вільний”, Івана Франка – „Наше все життя – війна”.
У понад 190 країнах світу є пам’ятники Шевченку – красиві архітектурні споруди. У цьому плані своєрідним внеском можуть похизуватися і учасники заходу: Валентина Рахманова подякували фотохудожнику Євгену Меснянкіну за професійний внесок і вирізьблення її класом дерев’яної скульптури Тараса Шевченка, що у підсумку увінчалось занесенням ініціативи подільського художника Володимира Зайця до Книги рекордів України.

 

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(2009)