На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Діяльність ГО "Світ інформації"
«Київська книга року» - 2023
Майстер-клас по виготовленню виробів народно-вжиткового мистецтва
Ресурсна зустріч "ЯКА Я ЖІНКА /ЯКИЙ Я ЧОЛОВІК?"
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
11.11.2013 Літературний ринг до Дня української писемності та мови
На відзначення Дня української писемності та мови, яке  відзначаємо 9 листопада, до районної бібліотеки завітали члени студентської літературної студії „Обрій” Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського на чолі зі своїм наставником – викладачем філологічних дисциплін, поетесою Ганною Дяченко.
Після ознайомлення з книжковою виставкою „Несе крізь час ріка безсмертні скарби українського слова” та вступної промови працівника бібліотеки Лілії Місінкевич дует ведучих літературного рингу розпочав представлення героїв Поетичного Олімпу. Ось імена цієї талановитої молоді, що своїм глибоко індивідуальним естетичним чуттям надають українському слову нового звучання: Анна Хамазюк, Яна Ходорова, Мирослава Слободянюк, Альона Голованюк, Вероніка Фурман, Ірина Курманська, Марина і Майя Панчук, Володимир Пилипчук. Кожен із них намагається брати активну участь в обласних літературних конкурсах і фестивалях, а дехто вже має відзнаки „Підкова Пегаса” і „Малахітовий Носоріг”. Автори пропонували увазі присутніх добірку кількох власних літературно-художніх творів, а подекуди й пісню. Більшість зразків декламованої поезії присвячувалась темі звеличення краси і багатства рідної мови, вірного їй служіння як основі нашого життя („Шевченко – батько, Українка – мати”). 
Також звучали твори й на інші мотиви, як-от лірична замальовка Анни Хамазюк „Твої вітри забрали в мене душу”, що передає процес набуття нового життєвого досвіду. Вірш Мирослави Слободянюк „Я пам’ятаю” розчулив емоційною проникливістю, розповідаючи про батька, який навчив любити цілий світ, а поезія Марії Панчук „Я поламаю змучені вітрила і полечу у казку наших мрій” розкрив чесноти відданості закоханого серця. Яна Ходорова звеселила аудиторію гуморескою „Як дід хакером став”, Вероніка Фурман прочитала кілька своїх есе, Майя Панчук заспівала ліричну пісню, а Володимир Пилипчук приємно здивував авторською піснею „Моя мрія”, виконаною у сучасній стильовій манері репу.
Ганна Петрівна Дяченко привідкрила завісу ідеї нового творчого проекту – своєї чергової поетичної збірки, що готується до друку і матиме назву „Серед портретів і світлин”. За плечима у керівника літстудії „Обрій” вже дві авторські збірки поезій „Я словом дорожу” (1997), „Завересніло” (2009) та упорядкування збірок творів членів студії – „Первоцвіт”, „Барвінкове перевесло”, „Зорепади”, „Яблунева пектораль” та ін. Назва нової збірки навіяна рядками з пісні уславленого українського співака Анатолія Матвійчука.
Поруч з селом Долиняни Мурованокуриловецького району, звідки родом автор, розпростерлась унікальна, площею в 10 гектарів, єдина така в Україні (а можливо й у світі) долина жовтих ірисів. Ганна Петрівна один з віршів („Через долину ірисів – додому”), які увійдуть у майбутнє видання, приурочує пам’яті про найдорожчу людину – матір:
Поміж ірисів й соняхів ланами, де мама вигляда і жде,
іду, несучи Вам букет, не чую часу плин...
Ще один поетичний твір – „Хризантеми” – стосується улюблених квітів пізньої осінньої пори (Величні і водночас скромні Мої ви хризантеми чарівні). Тож авторка дарує своє палке слово, немов хризантеми.

Перед аудиторією слухачів на літературному ринзі мали честь виступити також шанована викладач коледжу Євгенія Панченко, що на прикладі своєї долі показала, як поезія може бути невід’ємною супутницею життя, інженер за професією Олена Криклива, що змусила затамовувати подих перед довершеністю ювелірного сплаву поетичних образів її рядків („вишию сорочку-вишиванку зі слів”, „птахи блакитних слів”), поставши чародійкою, яка з легкістю може перетворити зброю на квіти, щоб та уже нікого не поранила, та Лариса Нечитовська – людина, чиє поетичне обдарування відкрилося ще зовсім недавно. У поезії „Любіть Україну” Лариса Олександрівна закликає любити свою країну і мову співучу всім серцем. До снаги було прослуховування гуморески на слова Павла Глазового „Не та мова” у її виконанні якраз перед початком проведення Всеукраїнського диктанту у цей день. 

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(2104)