Єврейська громада м.Бара – одна з найдавніших в Україні. Перша згадка про євреїв у нашому місті датується 1542 роком, а період активного розростання общини припадає на ІІ половину ХVI ст. – І половину ХVII ст. В 1648 р. Барська громада євреїв налічувала 600 сімей, за словами жителя тих часів, „людей заможних та відомих”. Під час повстання під проводом Б. Хмельницького (1648) козацький ватажок М. Кривоніс зайняв Бар: тоді було вбито понад дві тисячі представників цього народу. На кінець ХVIII ст. їхнє релігійне життя на Поділлі, як і в усій Європі, зазнало важкої кризи. Кілька синагог, що були у місті, не збереглися. Згідно архівних даних за 1900 рік у Барі проживали 7865 євреїв (для порівняння – 2803 осіб православного населення, 765 католиків). У ХХ ст. гітлерівці в роки окупації чинили найбільші звірства проти єврейської громади, яка в Барі до початку Другої світової війни нараховувала до 10 тисяч осіб. Багаточисельна община мала єврейську школу (до 1932 р.), два колгоспи, які розташовувалися на лівому березі річки Рів. Єврейських прізвищ на той час у самому Барі було понад 170. Перед війною вдалося евакуюватися 360 жителям цього народу, а більше 9 тис. осіб залишилися в окупованому місті. За короткий час у центрі Бару в так званих єврейських кварталах загарбники розташували 3 гетто. Це були найстрашніші сторінки єврейської трагедії Бара, що ознаменувалися розстрілами тисяч людей в гетто восени 1942 року, коли німецькі окупанти практично винищили всіх в’язнів. В 1980-90-і роки переважна більшість єврейського населення міста мігрувала до Ізраїлю.

Представники цього мудрого народу, що залишилися проживати у нашому місті, свято бережуть у пам’яті свою історію та культуру, сповідують релігійні цінності предків. У цьому їм допомагає Вінницький єврейський благочинний центр „Хесед Емуна” (Турбота і Віра), що діє з 1995 року завдяки підтримці Американського Єврейського Розподільчого Комітету „Джойнт” від імені Конференції з Матеріальних Претензій Євреїв до Німеччини „Клеймс Конференс”. У цей день в районній бібліотеці розпочалась реалізація проекту „Бібліотека на колесах” за рахунок Фонду „Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє” (Нідерланди - Німеччина). Відділу абонементу бібліотеки подаровано добірку книг, надрукованих за кошти фонду в Ізраїлі, яких не знайти у продажу. Крім того, читачам були роздані додому видання від центру Хеседа, привезені бусом. Світ єврейської книги (фонд проекту) постійно поповнюється новими зразками.

Представник благочинного центру Людмила Борисівна Войтенко розповіла про програми соціальної допомоги та духовного відродження для єврейських громад Поділля, такі як „Допомога взимку”, „Догляд удома”, „Медицина”, „Регіон”, „Клуб”, „Спадок”, „Бібліотека” та ін. Общинні програми велику увагу приділяють вивченню історії і традицій євреїв, організації культурного спілкування та активного відпочинку, відродженню єврейського життя в області, збиранню і зберіганню багатовікової історії євреїв Поділля. Общинні програми у районах області уже мають досвід втілення у Бершаді, Гнівані, Гайсині, Козятині і Тульчині. Унікальність Подільської землі в тому, що тут збереглись найстаріші в Європі синагоги, могили цадиків, унікальні мацейви на єврейських кладовищах, будинки і цілі квартали штетлів у Шаргороді, Томашполі, Чернівцях. Вінниччина стала батьківщиною Нобелівського Лауреата Залмана Ваксмана, фізика Матвея Бронштейна, фольклориста Єфима Райзе, засновника скрипічної школи Петра Столярського, поета Овсея Дріза і багатьох інших видатних діячів єврейської культури та історії. Усіх присутніх на зустрічі було запрошено приїхати призначеним бусом до Вінниці, щоб відвідати музей єврейського побуту та музей історії Голокосту.

Члени громади у Барській районній бібліотеці переглядали фільм про історичну долю єврейського народу (його буття розглядалось крізь призму символічного оберту духовного колеса), прослуховували пісні, обговорювали проблеми відродження духовної спадщини у містечках Вінниччини та необхідність проведення краєзнавчої пошукової роботи на місцях, знайомились з публікаціями періодики (газет „Вінницька Ієрусалимка”, „Шабат” (Субота) і „Подільського Єврейського альманаху”) та пропозицією асортименту привезених книг. Такі зустрічі у бібліотеці стануть традиційними, адже проводитимуться щомісяця.