Мова відіграє грандіозну роль у нашому житті, їй належить одне з найвищих місць на шкалі національних вартостей. Вона – „жива схованка людського духу” (Панас Мирний), засіб самопізнання народу і генетичний код його культури, концентрація мудрості і досвіду. Мова є живильною силою, криницею, з якої черпаємо силу для духовного здоров’я і наснаги, неповторною гілкою на древі людства, з понищенням якої хиріє й зубожіє все дерево. Віками український народ витворював нашу рідну мову, одну з найбагатших мов слов’янства, триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, дала світові чимало геніальних поетів.
Прикладом того, як слово – найтонший доторк до серця – може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, а коли необхідно – розжареним залізом чи гострим ножем для темних сторін людського єства, була презентація учасниками студентської літературної студії „Обрій” Барського ГПК ім. М. Грушевського свого творчого доробку на засіданні, яке проходило у читальному залі районної бібліотеки.
Після вступного слова керівник студії Ганна Дяченко, викладач української мови і літератури, мудрий наставник, що вселяє окрилене натхнення у серця обдарованої молоді, і авторка довершених поетичних збірок „Я словом дорожу...”, „Завересніло”, почергово представляла студентів І та ІІ курсів спеціальностей „Журналістика, видавнича справа і редагування” та „Музичне мистецтво”.
Розпочала творчий зорепад читанням своїх останніх поезій літературна гордість нашого краю Анастасія Дан (Занузданова), яка вже долає завершальну процедурну стадію перед вступом у члени Вінницької організації НСПУ. Яскраве враження залишила по собі й наступна учасниця Марина Озеранська, велична царівна з краю графа Потоцького – Тульчина, цьогорічний призер міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика, яка закликала любити мову до забуття, мов матір кохану, до небес підносячи її. Життєрадісно-іскрометна Вікторія Слободянюк з Наддністрянського краю порадувала тим, що пише музику до своїх поезій, вона прекрасний організатор і ведуча різноманітних заходів, продекламувала поезії „Борись”, „Скільки можна!”. Анна Хамазюк з Деражні Хмельницької області відзначалась художньою вправністю у соціально-політичній поезії (наскрізною ідеєю віршу „Життя” є те, що життя було складним й незрозумілим в усі часи, однак слід дуже цінувати його, бути добрим і милосердним) та інтимній ліриці: „Тепер уже не та”, „На Землі вже ніколи не буде раю”. Вихідка з с.Станіславчик Жмеринського району Яна Ходорова декламувала вірші „Мово українська” та „Іній”, Мирослава Слободянюк з сел. Деребчин, що на Шаргородщині,–інтимну лірику „Майстер щастя”, „Моя історія”, „Повільно згоряє серце”, її цінності – це душа глибока, без дна та вміння словом любити, Валентина Радіонова з Брацлава – вірш-сповідь „Ти вибач, мамо” (з матір’ю тепло навіть у морози, мама – зіронька яскрава), „Україно” (україночка я і пишаюся цим), Альона Голованюк з с.Літинка Літинського району – поезію „Випробування життям”, „Я вірю”, „Гімн життя”, що містили настанови: витворюй щастя, та не в самоті; якщо спіткнешся, стань на інший шлях; умій прощати. Вероніка Фурман з Чечельника, учасниця обласних творчих конкурсів, пише малу прозу, як то: замальовки, есе, етюди. Зацікавили аудиторію есе „Вона любить кактуси” (дівчині дарували троянди, але вона їх ненавиділа, бо ці квіти жорстоко розбили серце, а подарований кактус запалив вогник щастя) та „Твій ангел”. Цікавою була творчість наших барчанок: Світлана Трохимчук, окрім віршів і прози, пише драматичні твори та грає ролі у сценках релігійної тематики, а Ірина Курманська творить тексти пісень.
Упродовж двох годин поезія студійців часто-густо викликала усмішку і сльозу, одухотворювала, лікувала. На завершення заходу заввідділом обслуговування районної бібліотеки Лілія Місінкевич висловила сподівання, що книгозбірня незабаром поповниться новими авторськими збірками і запропонувала увазі присутніх ознайомитись з книжковою виставкою „Джерело духовних сил у слові”, де з-поміж інших були представлені видання „Українська мова у ХХ столітті. Історія лінгвоциду”, „Українська мова і мовне життя світу”, „Енциклопедія української мови”.
|
