Виставка у читальному залі пропонує увазі користувачів книги, що розповідають про відзначення січневих свят народного календаря.

 

1 січня – Новий рік. Традиційно вважалося, що кожен, хто відвідає цього дня оселю сусіда чи родича, неодмінно має засіяти долівку житнім зерном, побажавши найкращих гараздів родині й господарству.

 

4 січня – Анастасії. У народі казали: „Скоро Настя на помості запросить три празники в гості”.

 

6 січня – Cвятвечір. Коляда. Кутя. Готують дванадцять пісних страв. Починаються зимові святки. Одне з 12-ти двунадесятих християнських свят – у пам’ять про народження Ісуса Христа.

 

7 січня – Різдво Христове. Сім’я сідає за стіл і по колу з одної посудини їсть кутю. Печуть пироги з журавлиною. З сьомого по чотирнадцяте – святі вечори.

 

13 січня – Щедрий вечір. Щедра кутя. Дівчата загадують на женихів. Традиційні народні вшанувально-побажальні гуляння від хати до хати – щедрувальників всюди гостинно зустрічали господарі.

 

14 січня – Новий старий рік. Василя, покровителя землеробства. Вдосвіта годилося засіяти зерном оселі.

 

17 січня – Богоявлення. Краплять хати свяченою водою.

 

18 січня – Хрещенський голодний святвечір. Останній день колядок.

 

19 січня – Водохреща. Третє і найбільше завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. Хрещенською водою святили будівлі, тварин, збіжжя.

 

20 січня – Івана Хрестителя. Іван Предтеча забрав зимові свята на свої плечі.

 

25 січня – Тетянин день. Молодь святкує День студента.

 

31 січня – Опанаса-ломиноса. Переважно цей день був холодним, тому казали „Опанас-ломинос гаразд на мороз”.