На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
24 травня - день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія
День вишиванки
День матері
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
16.09.2011 ЗАХІД ДО РІЧНИЦІ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ М. КОЦЮБИНСЬКОГО
Гарною традицією Барського району є проведення субот Коцюбинського, де читаються твори, присвячені ювеліру майстерні слова, провіснику правди, інтелігенту з душею сівача, який спромігся вивести українське слово на рівень європейських столиць і вершин європейської, а отже й світової, літератури.
Такий захід „На гостинах у Великого Сонцепоклонника” у переддень 147-ї річниці з дня його народження провів у районній бібліотеці  заслужений вчитель України Б.М. Нетупський за участю старшокласників своєї школи та бібліотечних працівників. Бібліотека відіграє воістину важливе значення у житті людини і, як зауважив учитель, про це свідчив ще промовистий напис над входом до книгозбірні єгипетського царя Рамзеса: „Аптека для душі”. Недарма захід розпочався спільним виконанням „Молитви до слова” Дмитра Павличка.  
Місто Бар і життя М. Коцюбинського тісно переплетені. Тому 1964 року, до 100-річчя з дня народження письменника, вчитель української мови і літератури Нетупський звертався у відповідні інстанції з проханням присвоїти ім’я Коцюбинського Барській СШ № 1, яка на той час розміщувалась в приміщенні колишнього міського училища (тут у початковій школі в 1875-1876 рр. навчався майбутній майстер слова). А до Великої Вітчизняної війни ім’я Коцюбинського носила Барська районна бібліотека.
Цікавою була презентація документів та експонатів з шкільної літературної зали Михайла Коцюбинського: журналів з пам’ятними записами понад 75 письменників, починаючи з 1972 року, – а це 8 томів з автографами учнів, що писали вірші, визначних гостей школи, відомих літераторів і митців слова, яких можна споглядати на світлинах. Є тут і поети Валентина Козак (вірш про юного Михайлика, який любив записувати твори лірника Купріяна, що той співав на Базарній площі міста), Ніна Гнатюк, Тетяна Яковенко, Володимир Яворівський (нині голова НСПУ), Ніна Андрух, Михайло Каменюк (голова обласної організації НСПУ), чиї поезії звучали у цей день. У вірші М. Каменюка „Моє Поділля” є рядки: „від Коцюбинського до Стуса стоять у слові земляки”, тож коментований перегляд журналів послідовно перейшов на огляд книжкової виставки літературних видань земляків у районній бібліотеці, серед яких і титуловані вихованці Бориса Михайловича Нетупського – Олександр Стусенко, Василь Пастушина, Тетяна Загоруйко. 
Вчитель відзначив внесок районної бібліотеки у підготовку матеріалів книги „Подільськими стежками Михайла Коцюбинського” (автори Б.В. Хоменко, В.Ф. Циганюк), в якій, до речі, вміщено намальований барським художником М. Цикалом портрет Коцюбинського. 1928 року світ побачила дослідницька праця Б. Хращевського „Михайло Коцюбинський у Барі”. Є відомості, що родина письменника у нашому місті розмовляла польською мовою, і саме тут Михайлику приснився сон, де він говорив українською. Далі все своє свідоме життя письменник боровся за утвердження рідної мови. На переконання місцевого краєзнавця Миколи Йолтухівського, в оповіданні „Маленький грішник” відображено події, які відбувалися саме у Барі. Книга „Спогади про Михайла Коцюбинського” починається зі свідчень лікаря, друга дитинства письменника, його однолітка Марка Морейніса (1864-1930). Майже сенсаційним було нещодавнє віднайдення Б. Нетупським на занедбаній частині єврейського кладовища м. Бар могили Морейніса.
Учениця Богдана Шинкаренко, аспірантка Малої академії наук, презентувала гордість Літературного музею школи: книги про Коцюбинського та буклети з автографами дочки письменника Ірини, датованими 1964 роком, її листи, поштові листівки з портретом прозаїка, знімки великоформатної шкільної газети. Дарчі автографи авторів містять книги Миколи Рябого „Вогнище” (1981), Панаса Кочури „Із іскри полум’я” (1972), молдовського письменника Йона Чабана „Мости”, Олександра Галя „Твори М. Коцюбинського на екрані” (автограф дружини актора Івана Миколайчука Марічки), Леоніда Смілянського „Вільна Україна” (1946). Книга „Стожари”, видана у Чернігові, містить статті про Наталю Федорівну Яременко – матір Коцюбинського, про самого новеліста і його дружину Ольгу Дейшу. Музою письменника була Олександра Аплаксіна, листи М. Коцюбинського до цієї жінки вийшли окремим виданням. Зацікавлення викликали і фотоальбоми про літературний музей Коцюбинського у Чернігові та його музей-садибу у Вінниці.
Учень Максим Григорів поділився з аудиторією результатами свого дослідження імен у творах М. Коцюбинського. Він має на кого рівнятися, оскільки колишній учень цієї школи Василь Пастушина за подібне дослідження жіночих імен у творах Олеся Гончара був відзначений Міжнародною заохочувальною премією.
Заввідділом обслуговування Лілія Місінкевич проанонсувала книжкову виставку з життєвим кредо Коцюбинського: „Як сонях тягнутись до сонця”. Присутні прослухали уривки аудіокниг, придбаних в рамках реалізації проекту „Вікно у світ для незрячих та слабкозорих” – повістей „Тіні забутих предків”, „Fatamorgana”, новели „Цвіт яблуні”. Доповнювали виставку портрет неперевершеного новеліста і кошик з подільськими яблуками, які так любив Коцюбинський.
Недожите життя... Недоспівана пісня... Недошитий рушник... Колега Б.Нетупського – вчителька початкових класів Ніна Ружанська – не встигла вишити рушник з портретом Коцюбинського – її життя несподівано обірвалося. Але у рушнику залишилась голка із ниткою. Святим обов’язком вважає Нетупський до події 150-річчя від дня народження Коцюбинського завершити справу вишивання цього незвичайного рушника. Так само як і надію на відбудову будинку Коцюбинського у Барі та відкриття в ньому літературного музею міста.

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(3612)